А ви знаєте, де готують найкращі коктейлі в Україні?

фотттто

Мене цікавить: хто пише ці сценарії? Кому варто поаплодувати стоячи? Хвилює лише те, що білоручкі аристократи штовхають радикальні промови, а на барикади йде звичайний студент, якому відриває руку, очі засліплює попіл, а вуха німіють від холоду, крику та шумових гранат. Як результат ми в місцях позбавлення волі, а вони (опозиційні сили) роблять заяви, що не причетні до цих заворушень.

Найкращий коктейль 2014

Чому пішли готувати коктейлі на Грушевського? Влада навіть не здригається на своєму печерському олімпі від того, що коїться на Майдані. Стоїте? Ну, то й стійте. Все ж радикал знайдеться скрізь. І тут не обійшлося без таких.
— Хто палити автобуси?
— Я!
— Хто готувати коктейлі?
— Я!
— Хто влаштує супер паті для правоохоронців?
— Я! 

І ось таких «Я» назбиралось вдосталь, щоб спалити чотири автобуса та побити «людей у формі». Читаю коментар Віктора Януковича, точніше його прес-служби, і хочу сказати, що вони професіонали. У промові я не знайшов жодного речення з яким би я не був згоден, але останній абзац вкинув мене у нірвану:
IMG_8272

«Я закликаю до діалогу, до компромісу, до спокою на нашій рідній землі. Вірю в народ України. Впевнений у мудрості наших людей. І готовий служити державі і людям вірою і правдою, доки вистачить моїх сил і довіри народу»

І у мене постало питання: що він має на увазі під «готовий служити.. доки вистачить.. довіри народу»? Доки не залишиться людини, яка в нього вірить, до тих пір він не піде з президентства? Чи, коли його будуть підтримувати більшість українців, він матиме «сили»? Останньої статистики довіри до Януковича у 2014 році я не знайшов. Тому стверджувати, що він не має довіри – не можу. Хоча, зробити припущення, що цей відсоток дуже малий – готовий. Не зважаючи на коментарі та промови Януковича заворушення тривають.

А хто як не студент буде творити революцію? Мені шкода, що мої друзі, одногрупники, врешті-решт колеги, змушені проводити час в лікарні та в місцях позбавлення волі. І все задля того, щоб один олігархічний клан змінити на інший. Це ж зрозуміло, мов два плюс два, що на зміну одним зубастим прийдуть звірі з більшими іклами. Замість того, щоб гризти граніт науки і в майбутньому працювати на благо країни, український студент змушений боротись за те, щоб країна взагалі була, де він зможе реалізовуватися на її благо!

Який народ, така і влада
IMG_8350

Український народ сам обрав такого президента. Помилився, скажете? «Кому вдалось, не падавши пройти», — пише Костенко. Знаєте, щось дуже часто ми падаємо. Пора вже дивитись під ноги. Чи хоча б під ніс, коли ставимо галочку в бюлетені.

Мені прикро, що з кожним прийдешнім днем у мене гасне надія на те, що Україна викарабкається. Ситуація в країні нагадує прання без порошку: ніби й переш під водою, температуру обираєш сам, вправно полощеш, а носки все рівно смердять. Так і в державі, питання: де нам знайти «порошок», щоб випрати нашу країну так, щоб вона «не смерділа»?

Текст: Дмитро Томіленко
Фото: Алла Коршак
(с)


comments powered by HyperComments