«Білі комірці». Зворотній бік

383561141

Мова у цій статті піде зовсім не про відомий американський серіал, а про більш близькі для нас речі. Фактично, про нас самих.

Історичний background

Звідки пішла така химерна назва?

У 1924 році у США з’явився термін «bluecollar» на позначення робітника, який виконував фізичну працю на підприємстві чи у господарстві. Через те, що їхня форма швидко забруднювалась, її почали шити з темніших тканин, часто – з синьої, котра з часом і стала «візитною карткою» простих робочих.

На десять років пізніше, за часів Великої депресії, виникло ще одне поняття. «Білий комірець».

Клерки зразка початку минулого століття зазвичай носили білі сорочки зі знімними комірцями, котрі швидко зношувались, а тому і вироблялися на тогочасних фабриках у величезних кількостях.

А як воно сьогодні?

Сьогодні ж знімні комірці викинуті на смітник історії, проте саме поняття «білий комірець» все ще позначає офісного працівника. Зазначимо, що у зв’язку зі швидкою індустріалізацією суспільства, кількість останніх значно зросла.

Більш того, керівники корпорацій стали проявляти певний демократизм щодо одягу своїх працівників, що дозволило значно урізноманітнити офісну  палітру.

Молодь більшості країн світу прагне жити у мегаполісах та заробляти, як висловлюється дехто, «легкі гроші». Природні здібності та амбіції дозволяють декому швидко перетворитися на яппі – успішний варіант «білого комірця».

Українські реалії

Ситуація у нашій країні мало чим нагадує Америку часів згаданої вище Депресії. У нас навіть термін «яппі» більшість розуміє як студента чи випускника з високою самооцінкою, проте без досвіду та можливостей. І, що найголовніше, без робочого місця.

Ще одна проблема полягає у тому, що темпи індустріалізації України сьогодні не встигають за швидкістю урбанізації. Це призводить одночасно як до занепаду аграрного сектора через дефіцит кадрів, так і до перенаселення міст з нестачею робочих місць.

Горезвісною є схема, коли на роботу не беруть через відсутність досвіду. А який досвід може бути у вчорашнього студента? Відповідь, як на мене, очевидна.

«Я не такий, як усі»

Саме ця психологічна установка і змушує кожного з випускників годинами сидіти на сайтах пошуку роботи та відвідувати нескінченні співбесіди, замість того, щоб змиритися і працювати у іншій сфері. Вони вперто крокують до омріяного статусу «білого комірця», щоб вдовольнити свої амбіції і отримувати «легкі гроші».Так-так, саме «легкі», а не великі, бо молоді «сині комірці» на перших порах отримують більше за «білих».

Як приклад, середньостатистичний офіціант в обласному центрі може заробляти «на чай» 200 грн. за зміну. Ці гроші рахуються окремо від його фіксованої заробітної плати, яка зазвичай є мінімальною.

Трохи порахувавши, ми отримаємо суму, яка перевищує 4 тисячі на місяць. Тепер поставимо проти цього 2-2,5 тисячі, що їх отримує новоявлений «білий комірець».

Проте, на останніх чекає ще один підводний камінь.

Кар’єрний зріст

Та сама міфічна штука, що змушуватиме їх проводити на роботі додаткові години та брати її додому. Вони працюватимуть роками, очікуючи на омріяне підвищення, хоча з десяти «білих комірців» у компанії підвищать лише одного. Окрім того, статистика каже, що кваліфікований, наприклад, токар, більш вірогідно отримає підвищення.

Краще майбутнє?

Очікуючи на неодмінне підвищення, молоді люди беруть кредити на житло чи авто, чого, як правило, не треба робити їхнім ровесникам – «синім комірцям», які залишилися жити з батьками у рідному місті.

Отже, що ми отримуємо з урахуванням безжального українського сьогодення?

«Білі комірці» у нашому суспільстві є найамбітнішою верствою, майбутнє котрої водночас є найбільш невизначеним.

Діти 90-х, які виросли, спостерігаючи за яскравими картинками західного життя у американських фільмах заполоняють українські міста, де на більшість з них, на жаль, будуть викинуті на смітник індустрії як горезвісні знімні комірці.


comments powered by HyperComments

Роман Кириченко
Роман Кириченко
2014-07-24 01:53:41
Мушу визнати, що я сам такий
Олександр Кириченко
2014-07-24 15:12:20
оце прочитав..і зрозумів те саме