Чи буде введено надзвичайний стан? Спроба аналізу

яник

Після подій 19 січня 2014 року та подальшої хвилі радикальних дій громадян, у першу чергу масових захоплень ОДА в регіонах, розпочалися розмови про можливе введення надзвичайного стану в Україні.

27 січня ці розмови стали ще голоснішими, так як газета Дзеркало тижня повідомила про те, що в уряді ведуться таємні роботи по введенню в дію надзвичайного стану в Україні.

Зараз тривають активні дискусії щодо імовірності такого кроку: про це говорять і опозиційні, і провладні політики, прості громадяни, учасники Євромайдану. Можливість такого розвитку подій, ясна річ, є, проте мало хто уявляє, до яких наслідків це може призвести.

Щоб дати відповідь на на це питання, а також на питання імовірності введення надзвичайного стану, потрібно звернутися до Закону України Про правовий режим надзвичайного стану.

Сам Закон був прийнятий ще при Кучмі 16 березня 2000 року, з того часу мав 6 змін.

Складається він із 8-ми розділів.

Для початку ми звернемося до визначення надзвичайного стану (ст.1 Закону). Читаємо:

«Надзвичайний стан  —  це особливий правовий режим,  який може тимчасово вводитися в Україні чи  в  окремих  її  місцевостях  при виникненні   надзвичайних  ситуацій  техногенного  або  природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести  до  людських  і  матеріальних втрат,  створюють загрозу життю і здоров’ю громадян,  або (далі так само закреслюватиму ті положення, які точно не стосуються нашої ситуації — авт.) при  спробі  захоплення  державної влади  чи  зміни  конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає   надання   відповідним   органам   державної    влади, військовому   командуванню  та  органам  місцевого  самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози  та забезпечення безпеки і здоров’я громадян,  нормального функціонування національної економіки,  органів державної влади та органів місцевого самоврядування,  захисту конституційного ладу, а також  допускає  тимчасове,  обумовлене  загрозою,   обмеження   у здійсненні  конституційних  прав  і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.»

Уже з визначення поняття надзвичайного стану видно, що причини для його введення в принципі є, так само видно і головну загрозу НС (виділено жирним).

Створення Народних рад містить у собі ознаки захоплення державної влади, захоплення ОДА може підходити під пункт про насильство.

Тепер ми звернемося до статті 2-ї Закону, де мова іде про мету введення НС. Читаємо:

«Метою введення  надзвичайного  стану  є  усунення  загрози та якнайшвидша  ліквідація  особливо  тяжких  надзвичайних   ситуацій техногенного  або  природного характеру,  нормалізація обстановки, (1) відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни  конституційного  ладу  шляхом  насильства,  для відновлення конституційних прав і свобод громадян,  а також  прав  і  законних інтересів   юридичних   осіб,   (2) створення   умов  для  нормального функціонування  органів  державної  влади  та  (3) органів   місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства

Тут виділено 3 пункти, за якими можна ввести НС. Особливо тут підходять пункти 2-3, так як блокування урядового кварталу, блокування та захоплення ОДА однозначно підходять під подане в законі формулювання мети введення НС.

Досить смішно звучить формулювання в Законі «інших інститутів громадянського суспільства»,так як багато хто бачить саме Майдан першим інститутом громадянського суспільства в Україні.

Дуже важливою для оцінки імовірності введення НС є 4 стаття Закону:

«Надзвичайний стан  вводиться  лише  за   наявності   реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим

Отже, саме тут міститься дуже вагома причина, через яку НС не має бути введений. Вона в принципі перекреслює зазначені вище умови введення. По-перше, у нашій ситуації ще не зовсім ясно, що саме несе реальну загрозу безпеці громадян: влада з беркутами і тітушками чи «екстремісти» з Майдану. Тобто пункт про реальну загрозу є сумнівним. Досить сумнівно, чи несуть дії громадян якусь загрозу ладу, проте це питання переходить скоріш в ідеологічну сферу, так як кожна сторона по-різному може трактувати реальність. По-друге, якщо навіть така загроза є, то чи дійсно її не можна усунути іншими способами? Шляхом перевиборів Президента, наприклад (як один із дуже багатьох варіантів).  Отже, якщо гарно помислити над цією статтею, можна зробити висновок, що підстав для введення надзвичайного стану в Україні реально немає.

Таким чином, наступні умови введення НС, навіть попри їх наявність зараз в Україні нівелюються попередньою.

Надзвичайний стан може бути введений в разі:

3) виникнення міжнаціональних  і  міжконфесійних  конфліктів, блокування  або  захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей,  що загрожує безпеці  громадян  і  порушує  нормальну діяльність   органів   державної   влади   та   органів  місцевого самоврядування;

4) виникнення   масових   безпорядків,   що   супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

7) необхідності  відновлення  конституційного  правопорядку і діяльності органів державної влади.

Звісно ми можемо пофілософствувати над тим, хто насправді чинить в Україні антиконституційні дії, хто посягає на права, свободи і безпеку українських громадян насправді. Мені, наприклад, здається, що в цьому плані варто боятися більше міліцію і тітушок, ніж «майданутих». Та і під відновленням конституційного правопорядку прихильники Майдану розуміють зовсім протилежні речі, ніж прихильники влади. І виникає така цікава ситуація, що і Майдан, і Беркут з тітушками борються за одне і те саме: відновлення конституційного правопорядку.

Проте ми маємо розуміти, що в даному випадку те, що у Законі названо конституційним ладом, тотожне поняттю «режим громадянина Януковича«, тому тут не до філософських диспутів.

Отже, ми встановили, що фактично умов введення надзвичайного стану в Україні немає, так як протистояння можна вирішити іншим шляхом і подібні радикальні дії протестувальників викликані ігноруванням їх вимог владою, а не їх екстремістською спрямованістю (хоча після законів про диктатуру будь-що можна назвати екстремізмом) .

Проте режим, з яким бореться український народ, чинить в основному керуючись раціональними, а не юридичними мотивами. Якщо у НС буде потреба, то юридичні умови з’являться, тим паче, що вони, як ми побачили, в принципі є, проте заперечуються умовою про можливість вирішення проблем іншим шляхом. Владі ніщо не завадить у будь-який момент заявити, що «Майдан некерований, отже, іншого способу утихомирити бунт немає, тому ми змушені ввести НС».

Введення НС буде свідченням, що влада не здатна інакшими способами боротися з Євромайданом. Проте я думаю, що вона продовжуватиме боротися з ним через асиметричну війну з активістами руху, поступовим просуванням «законів про диктатуру», які усуватимуть всіх нелояльних до влади, у тому числі всі ЗМІ. Закони «про диктатуру» фактично ввели режим надзвичайного стану в Україні під виглядом звичайного, так сталося фактично суттєве обмеження прав і свобод громадян, проте існування Євромайдану поки стримує дію цих законів.

Таким чином, введення надзвичайного стану буде скоріш агонією режиму, ніж ефективною спробою ліквідувати проблему Майдану, свідченням неспроможності зробити це іншими, вже апробованими методами.

Проте ми можемо уявити таку ситуацію, що український уряд не захотів затягувати проблему Євромайдану і вирішив її швидко через НС ліквідувати («тітушки надто повільно роблять справу»).

Тоді в Україні згідно з статтями 16, 18 Закону будуть вжиті такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і  виїзду,  а  також обмеження   свободи   пересування   по   території,  де  вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського  порядку  та  об’єктів,  що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона   проведення   масових   заходів,  крім  заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6)  примусове  відчуження  або  вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

Дуже імовірно, що будуть вжиті і наступні додаткові заходи:

1) запровадження  комендантської  години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях  без  спеціально  виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);

2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках — проведення особистого огляду,  огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;

3) заборона  призовникам  і  військовозобов’язаним  змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату;

4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих  хімічних  речовин,  а  також  алкогольних  напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;

5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і  холодної  зброї  та  боєприпасів,  а  у підприємств,  установ і організацій —  також  навчальної  військової  техніки,  вибухових, радіоактивних   речовин  і  матеріалів,  отруйних  і  сильнодіючих хімічних речовин;

6) заборона  виготовлення  і   розповсюдження   інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;

7) регулювання   роботи   цивільних  теле-  та  радіоцентрів, заборона  роботи   аматорських   радіопередавальних   засобів   та радіовипромінювальних    пристроїв   особистого   і  колективного користування;

8) особливі  правила  користування   зв’язком   та   передачі інформації через комп’ютерні мережі;

9) порушення  у порядку,  визначеному Конституцією і законами України,  питання  про  заборону  діяльності  політичних   партій, громадських   організацій  в  інтересах  національної  безпеки  та громадського порядку,  охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Я виділив жирним ті заходи, які можуть бути вжиті і які водночас можуть спричинити найбільше обурення населення. Особливо важливі обмеження у галузі інформації. От чи змириться з цим населення? Це одне питання. Друге питання, як це все буде реалізовуватися? У межах Києва таке можливо реалізувати, проте в межах всієї України — ні. Дуже цікаво, як це відбуватиметься, наприклад, у Львові. У влади нема ресурсів (попри їх багатство), щоб підтримувати НС на всій території України. Головну складність тут становить кількість незгодних, яких надто багато, що грозить крахом спроби встановити НС в Україні.

НС дуже ефективний під час заколоту, коли у ворога нема фактично підтримки народу і його можна розбити за рахунок аморфності населення до введення надзвичайного стану. Проте у нашому випадку ворогом виступає народ, чисельна перевага якого безсумнівна і який може за рахунок цього (і мобілізації, а новина про введення НС може його змобілізувати) зупинити реалізацію НС.

Мобілізація — головна протидія народу НС. Час на мобілізацію буде, так як надзвичайний стан не може бути введений зненацька. Для цього читаємо статтю 5 Закону:

«Надзвичайний стан в Україні  або  в  окремих  її  місцевостях вводиться  Указом  Президента України,  який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох  днів  з  моменту  звернення Президента України.

До введення надзвичайного стану за підставами,  передбаченими пунктами  2-7  частини  другої  статті  4  цього Закону (туди якраз входять всі імовірні підстави введення НС зараз — авт.), Президент України  звертається  через  засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб,  організацій,  установ, які є ініціаторами чи учасниками   дій,   що  можуть  бути  приводом  для  запровадження надзвичайного стану,  з вимогою  припинити  свої  протиправні  дії протягом встановленого  у  зверненні  строку  і попередженням про можливість введення надзвичайного стану.

За умов,  що вимагають невідкладних  заходів  для  врятування населення  або недопущення загибелі людей,  надзвичайний стан може бути введено без попередження

Таким чином, НС без попередження може бути введений лише за умов певної катастрофи.

Отже, час на мобілізацію і протидію у Майдану буде.

Щоб зробити введення НС ефективним владі доведеться піти фактично на свого роду геноцид — потопити в крові тисячі своїх громадян. І це не факт, адже сил для реалізації НС у всіх регіонах все одно не вистачить і навіть якщо буде зачищено Київ, могутня протидія може з’явитися на Заході України.

Отже, на мою думку, введення надзвичайного стану не буде, так як влада знає ефективніші методи боротьби з єврорухом.

НС — це фактично визнання поразки влади у боротьбі з Майданом, він навряд чи буде ефективним. Щоб зробити його введення ефективним Януковичу і його команді доведеться піти на злочин, якого не чинили ні Путін, ні Лукашенко, ні Чаушеску…

 

 

 


comments powered by HyperComments