Меседж «Ісламської держави» Що жести можуть розповісти нам про Близький Схід?

Ілія Куса - 16.09.2014
1

Чоловік у балаклаві погрозливо розмахує відрізаною головою у своїй лівій руці. На іншій руці його вказівний палець спрямований у небо – добре відомий у вузькому колі осіб жест.

Чоловіка звуть Абдель Мажед Абдель Бері – британський репер-невдаха, який став джихадистом та воює на боці бойовиків з «Ісламської держави Іраку та Леванту», також відомої як «Ісламська держава». Британська влада підозрює його у вбивствах американських журналістів Стівена Сотлоффа та Джеймса Фоулі. У серпні на своєму аккаунті у Твіттері Бері виклав жахливе фото з місця іншого вбивства – аби весь світ це побачив.

Цікавою була не голова, яку Бері тримав у своїй лівій руці, хоч це огидне видовище, а той жест, який він зробив правою рукою. Для прихильників «Ісламської держави» піднятий вгору вказівний палець став таким собі символом їх справи – і його все частіше видно на фотографіях із бойовиками. Дехто пішов навіть далі і назвав цей жест «джихадистським еквівалентом розпальцьовки».

Жести – не нове явище в історії Близького Сходу. Протягом останнього року різноманітні групи – від «Братів-мусульман» в Єгипті до курдів в Іраку – використовували щонайменше чотири різні сигнали руками. В ці символи закладено важливі політичні меседжі, які західні фахівці в більшості своїй ігнорують. Звісно, таке упущення зрозуміле: поруч із відрубаною головою якось не до пальців на руці.

Тим не менше, жести, як-от специфічний символ членів «Ісламської держави», заслуговують більшої уваги. Вони є інструментами, за допомогою яких регіональні групи надсилають важливі повідомлення всім глядачам і тим, хто знаходиться за тисячі миль у Європі та США. Аби зрозуміти ідеологію тих, хто її намагається донести до світу, слід вивчити значення символів, які вони використовують.

Бойовики «Ісламської держави» в Сирії (Youtube)

Бойовики «Ісламської держави» в Сирії (Youtube)

Розпізнавання сигналів

Жести – ровесники політики. Однак особливо важливими вони стали у період розвитку мас-медіа у XX столітті. Зверніть увагу хоча б на, мабуть, найвідоміший з-поміж жестів – фашистське вітання Адольфа Гітлера. Одним лише жестом Гітлер демонстрував силу Націонал-Соціалізму, покірність німецького народу та його власну роль верховного лідера країни. І завдяки тому, що безліч його фото із простягнутою рукою були надруковані в газетах, мільярди людей дізналися про цей символ.

Будь-який прогрес у сфері медіа-технологій полегшував процес донесення політичних меседжів до мас. Однак Інтернет взагалі змінив правила гри, демократизувавши саме явище «іміджмейкінгу». Сьогодні будь-хто із мобільним телефоном може швидко передати те чи інше зображення. Саме це і зробив Бері.

Піднімаючи вказівний палець на своїй правій руці, члени «Ісламської держави» апелюють до віри у єдиного Бога («Таухід»), що є ключовим компонентом Ісламу. «Таухід» включає в себе першу половину так званої «Шахади», яка є свідченням віри та одним з п’яти стовпів Ісламу, компонентом повсякденних молитов всіх мусульман: «Немає Бога, окрім Аллаха, а Мухаммед – посланник його».

Не варто дивуватися, чому «Шахада» є популярною серед членів «Ісламської держави». На їх чорному прапорі арабською в’яззю прописані саме ці слова з молитви (так само, як і на прапорі радикального палестинського угруповання ХАМАС, чи навіть на державному стязі Саудівської Аравії). Залежно від обставин (будь це під час щоденної молитви чи в побуті), піднятий доверху вказівний палець давно асоціюється у мусульман із «шахадою».

Та для «Ісламської держави» цей жест означає більше, ніж банальне підтвердження віри у єдиного Бога. Подібно до джихадистів-салафітів, члени «Ісламської держави» дотримуються фундаменталістських інтерпретацій «таухіду», що означає відкидання будь-яких не-фундаменталістських режимів і таврування таких як «ідолопоклонство». Іншими словами, для «Ісламської держави» така суть «таухіду» відображає їх агресивну та безкомпромісну поведінку щодо своїх опонентів, як на Близькому Сході, так і на Заході.

Показуючи цей жест своїм товаришам чи фотографам, терористи підтверджують свою відданість цій ідеології, основний принцип якої полягає у знищенні Заходу. Якщо рядові бійці «Ісламської держави» в курсі всіх теологічних нюансів цього жесту (а якщо так, то це й не дивно), це в черговий раз доводить їх сильну опозицію до ідей плюралізму.

З іншого боку, цей жест важливий і для жителів Заходу, більшість з яких не знають арабської. Піднімаючи свої вказівні пальці, терористи посилають легко-зрозумілий меседж, в який закладено їх цілі у вигляді військової та релігійної гегемонії. Потенційні рекрути «Ісламської держави» у Лондоні, Нью-Йорку чи Сіднеї, які бачать цей символ у Твіттері, можуть усвідомити, наскільки великими є амбіції та цілі, які ставлять перед собою терористи. Менш радикальні споглядачі інтуїтивно розглядають повідомлення як претензію на домінування.

На протиставлення цьому, існує також жест у вигляді англійської літери «V», що означає перемогу. Він особливо популярний серед іракських солдатів та курдських ополченців. Створений вперше британською медіа-компанією «BBC» для позначення сил союзників у Другій Світовій війні, цей символ використовувався на Близькому Сході з самого початку його виникнення у 1941 році. Упродовж історії, багато різних соціальних груп брали на озброєння даний жест: палестинські терористи, учасники «зеленої революції» в Ірані, учасники акцій протесту на площі Тахрір в Єгипті.

Користувачі символу «V» вважають, що він менше політизований, аніж символ ісламістів. «V» — це загальний символ протесту, самовираження, який не несе інтелектуального навантаження. (Він настільки розповсюджений, що навіть деякі бойовики з «Ісламської держави» використовують його на фотографіях). Проте цей жест відображає все те, проти чого виступає «Ісламська держава»: різні групи з різними цілями та світоглядом, яких об’єднав страх навколо цих джихадистів. З іншого боку, противники терористів не настільки об’єднані, як прихильники «Ісламської держави» навколо своїх фундаменталістських ідей.

Курдська жінка, яка використовує жест «V» під час демонстрації у Туреччині у грудні 2009 (Уміт Бектас/ для «Reuters»)

Курдська жінка, яка використовує жест «V» під час демонстрації у Туреччині у грудні 2009 (Уміт Бектас/ для «Reuters»)

Свобода вираження

Прихильники та противники «Ісламської держави» — не єдині групи, які використовують жести. Є ще два символи, до яких часто апелювали упродовж останнього року, і вони є важливими стосовно жесту із вказівним пальцем.

Перший з’явився після того, як у липні бойовики з ХАМАСу викрали трьох ізраїльських підлітків. Палестинці привітали таку новину, радісно розмахуючи трьома пальцями в повітрі, які відображали кожного з трьох підлітків, яких мали обміняти на деяких палестинських бойовиків. Цей жест називається «три Шаліти», названий на честь ізраїльського полоненого солдата Гілада Шаліта, і він став доволі популярним в арабському світі, поширюючись соціальними мережами. Іноді навіть діти позували перед камерою, велично показуючи «трійцю» на руці.

Так само як із жестом терористів з «Ісламської держави», цей меседж також можна легко зрозуміти: палестинці підтримують дії бойовиків з ХАМАСу. Однак, якщо Західні медіа дуже повільно ідентифікували символ терористів з «Ісламської держави», то із «трьома Шалітами» американські та ізраїльські ЗМІ спрацювали швидко. Це й не дивно, оскільки «три Шаліти» був адресований безпосередньо Ізраїлю, якого він дратував як фізично, так і політично, і який швидко поширився серед людей на Західному березі.

Прихильник поваленого президента Мурсі розмахує прапором із символом «Рабаа», травень 2014 (Мохаммед Абд Аль-Гані/ Courtesy Reuters)

Прихильник поваленого президента Мурсі розмахує прапором із символом «Рабаа», травень 2014 (Мохаммед Абд Аль-Гані/ Courtesy Reuters)

Другий жест, створений під егідою «Братів-мусульман», був поширений в Єгипті рік тому, але з тих пір помалу зникає. Минулого літа тодішній президент країни Мохаммед Мурсі вступив у боротьбу за владу з армією, що завершилася його поразкою. Одного разу під час того протистояння військові вбили сотні прихильників Мурсі біля мечеті «Рабаа Аль-Адауія». «Рабаа» арабською означає «чотири», тому «Брати-мусульмани» оперативно створили для себе символ, який зображує чотири пальці на руці.

Під час протестних акцій від Каїру до Стамбулу, члени «Братів-мусульман» носили жовтні стяги та бейджики із чорним зображенням долоні із чотирма пальцями, або ж відтворювали цей символ власноруч. Це було спробою нагадати єгиптянам про бійню, яку вчинила єгипетська армія, та відволікти увагу людей від провальної політики президента Мурсі.

Після того, як військові повалили Мурсі, вони почали серйозну боротьбу із символом. Наприклад, заборонили єгипетським олімпійським атлетам його використовувати під час цьогорічної зимової Олімпіади в Сочі. Прихильники «Братів-мусульман» навпаки – намагаються продовжити життя свого символу, організувавши у серпні минулого року «День Рабаа». Здається, що зусилля військових не марні, так як символ починає потроху зникати з міжнародної арени. Якщо «Рабаа» є індикатором живучості «Братів-мусульман», то очікувати їх повернення на політичну авансцену найближчим часом не варто.

В урядів західних держав «Рабаа» має викликати важливе питання: чи підуть вони єгипетським шляхом, коли символ «Ісламської держави» досягне їх берегів? Чи вони дотримуватимуться принципу вільного вираження своїх поглядів? Звісно, дилема свободи слова – не нове явище. Влада в європейських країнах вже намагалася вирішити подібне питання із так званими «кнелями» — антисемітським жестом, який нагадує фашистське вітання Гітлера. Французька влада зайняла жорстку позицію, заборонивши гумористові Дьєдону Мбала Мбалі, який започаткував цей жест, виступати у Франції. Французька футбольна асоціація заборонила вболівальникам використовувати його під час матчів. Та здається, що всі зусилля у боротьбі із цим символом не створили бажаного ефекту, перетворивши Дьєдона на мученика серед прихильників свободи слова.

Між тим, жести з Близького Сходу починають кочувати на захід. В деяких випадках, вони стикнулися із цензурою: соціальна мережа «Facebook» видалила сторінку групи, в якій закликали завантажувати фото, на яких зображено людей із відповідним жестом, що підтримують викрадення ізраїльських підлітків ХАМАСом. Якщо якийсь жест і буде заборонений, то на черзі символ «Ісламської держави», який вже дав про себе знати в Європі під час акції у підтримку цих терористів у Гаазі в кінці липня. Проте, спроби придушити цю «торгову марку», ймовірно, зрикошетять та, як і у випадку із «кнелями», перетворять прихильників «Ісламської держави» на жертв цензури.

Насамкінець варто зауважити, що Заходу слід більше зважати на значення жестів. Навряд чи нідерландці усвідомили радикальну суть, яка стояла за піднятими вгору пальцями у Гаазі. Те ж саме можна сказати і про решту європейських країн. Таке ігнорування лише ускладнить виявлення справжньої загрози, яку несе «Ісламська держава» на Близькому Сході.

Символ «Ісламської держави», який на перший погляд видається абсолютно безпечним, є потужним меседжем, яким це угруповання показує свою опозицію до ліберального світового порядку. Дедалі загрозливішим він стає у використанні джихадистами із європейськими паспортами, які можуть подорожувати за межами Близького Сходу. Насправді, тим, хто й досі недооцінюють загрози від «Ісламської держави», варто лише поглянути на вказівний палець, аби зрозуміти всі амбіції терористів.

Першоджерело: Foreign Affairs


comments powered by HyperComments

Меседж «Ісламської держави» Що жести можуть розповісти нам про Близький Схід? | Information Analysis Center
2015-07-30 20:28:33
[…] Джерело: Молодіжний інформаційно-аналітичний Інтернет-журнал “Штрих-code” […]