Нова трансформація банди Януковича

Янукович і його банда

Гарант Конституції у своїй діяльності завжди спирався на вірних йому людей, через яких керувалася вся політика Януковича і мова зараз іде не лише про його так звану Сім’ю. Якщо і підбирати якусь дефініцію для цих людей, то, певно, найточнішим буде широко згадувана на Майдані «банда». Проте з кожним роком «банда» Януковича стає все складнішою і ширшою: входять нові члени, відходять старі, хоча все одно вона залишається дуже жорстко ієрархічно підпорядкованим угрупуванням, що забезпечує ефективне керування (пограбування?) країною Януковичем.

Порівняння з бандою — не випадкове, адже більшість розуміє, яким є головне завдання команди Януковича і що працює вона за таким самим бандитським принципом: авторитет, гроші, впливи, компромати у ній заміняють традиційні для більшості демократичних управлінських команд дискусії чи компроміси.

«Банда» Януковича пройшла в своєму розвитку декілька етапів, трансформацій.

1 етапом (до 2004 року) було безпосереднє формування старої команди Януковича. Воно відбувалося суто історично, тобто на основі зіткнення доль на посадах губернатора та прем’єр-міністра. На основі цих людей було сформовано передвиборчий штаб Януковича у 2004 році.

2 етап — (2005-2006 роки) це етап оновлення його команди, підготовка до реваншу.

3 етап — (2007-2012 роки) це команда за допомогою якої він прийшов до влади та правив перші роки. Про неї детально написано у матеріалі Сергія Лещенка Орбиты Виктора Януковича.

4 етап — (з 2012 року) це етап, на якому відходять старі учасники його команди, завдяки яким він добився своїх успіхів, а на зміну яким приходять так звані «нові донецькі», з ними ситуація діаметрально протилежна: вони завдячують своєму успіху Януковичу, а не навпаки. Про них детально в матеріалі Лещенка Уряд Сім’ї Януковича. Версія 1.0.

І зараз вона стоїть на порозі свого 5-го етапу.

На її формування впливають зараз 3 чинники:
— події на Євромайдані;
— майбутня президентська кампанія 2015 року;
— посилення російських впливів на Україну.

Янукович мусить рахуватися із цими факторами і відповідно до них коригувати діяльність своєї команди. Його команда — це не Партія регіонів, це коло дуже впливових і близьких до нього людей, які займають найчастіше керівні пости у системі влади та Партії регіонів. Партія регіонів у більшості — це те, що виконує волю цієї команди, керується через засоби тиску нею.
Ми вже давно це спостерігаємо. Плюс, Янукович продовжуватиме час від часу оновлювати склад своєї команди за рахунок «нових донецьких» з його близького оточення.

Євромайданні трансформації команди Януковича

Євромайдан, попри ігнорування Януковичем, все ж доволі сильно впливає на «банду» Януковича. Він тримає його і її в напрузі. Небезпека відходу окремих соратників точно лякає Януковича і тому він змушений перетасовувати кадри. Ненадійних він переводить на нижчі посади, більш надійних — на вищі. Але у будь-якому випадку не викидає з команди, так як це показуватиме його слабкість.

У цьому плані є показовою зміна Голови Адміністрації Президента України. Про відхід Льовочкіна стали говорити ще 30 листопада, коли він наче написав заяву про звільнення із займаної посади, яка проте не була прийнята Януковичем. У будь-якому разі Льовочкін вчинив щось схоже на зраду пана Януковича. Про це свідчить і поведінка його дружини художниці Зінаїди Ліхачової, яка відкрито підтримала Євромайдан.

Пониження Льовочкіна було після 30-го листопада лише справою часу.

Проте і відкрито викинути зі своєї команди його Янукович не міг, адже тоді б це означало перехід Льовочкіна в опозицію до влади. От пониження на посаді було дуже хорошим кроком: тепер він формально лишається в обоймі Януковича, проте не грає в ній такої великої ролі.

Андрій Клюєв

Андрій Клюєв

Новий голова Адміністрації Президента Андрій Клюєв дотримується більш жорстких позицій, ніж Льовочкін, не схильний до компромісів. Говорячи політичною термінологією, Клюєв — яструб. Його призначення яскраво характеризує стратегію Януковича щодо Євромайдану: цинічна боротьба з ним до повної перемоги. Скоріш за все, Клюєв відповідає в команді Януковича за загальну стратегію протистояння з Майданом, проте робить він це не сам, але про це вже згодом. Скоріш за все, саме Клюєв віддав сумнозвісний наказ про розгін Майдану 30 листопада, проте в очах Януковича це виглядає лише як знак вірності.

Клюєв — наразі ключова постать в команді Януковича, він відповідає потрібним для цього якостями. Зараз його головне завдання — Майдан, проте не лише той, що на вулиці, а і той, що може статися в парламенті — перехід на сторону опозиції депутатів з ПР. Клюєв через телефон координує діяльність більшості, займається «утихомиренням» бунтуючих депутатів. Очевидно, що зараз це завдання потребує більших зусиль, цинік Клюєв добре справляється з цим завданням, принаймні поки. Проте ситуація в цьому плані напружена: не випадково ж Янукович був змушений особисто брати під контроль фракцію під час голосування за закон про амністію.
Клюєв — це уособлення безкомпромісної стратегії Януковича щодо Євромайдану. Останнього чекає дуже нелегкий рік, тому він буде покладатися лише на перевірених кадрів. Клюєв, безумовно, є таким.

Другою великою зміною в команді Януковича за цей час була зміна голови уряду. Про неї говорили ще з часу парламентських виборів 2012 року. Передбачали, що ним ще весною 2013 року мав стати Арбузов. Питання зміни прем’єра актуалізувалося восени 2013 року у зв’язку з подіями Євромайдану, проте довгий час Азаров міцно тримав свої позиції. Але у кінці січня 2014 року він подає у відставку. Хто буде новим главою уряду — питання відкрите.

Претендентом №1 називають виконувача обов’язків прем’єр-міністра Сергія Арбузова, якому і так давно пророкували цей пост. Проте зараз лунають думки, що він не готовий до цього: людина не такого штибу, надто молодий, не довго в команді Януковича. Очевидно, що зараз, як я вже зазначив, президенту потрібні перевірені кадри і плюс до того — експерти у нелегких ситуаціях, так як ситуація зараз дійсно дуже складна для нього. У зв’язку з цим експерти нерідко говорять про високу імовірність заняття цього посту вже згаданим Андрієм Клюєвим: таким чином Янукович зробить остаточну ставку на надійних кадрів. Проте тоді буде знову відкрите питання голови АП.

Ще серед претендентів називають Тигіпка. Проте для Тигіпка це буде бонус, яким Янукович намагатиметься міцно втримати його у своїй команді. Тигіпко — можливий претендент на посаду голови АП у разі відходу Клюєва. Тигіпко давно у тісних зв’язках з Януковичем, саме він очолював його штаб на виборах 2004-го року, тому імовірність такого сценарію вважаю високою. Хоча «бунтівний» Тигіпко — не ідеальна кандидатура на пост голови уряду для Януковича: якщо він ним стане, то це буде скоріш результат компромісу в партії.

Говорять і про можливе очолення уряду Яценюком чи Порошенком. Звісно, ідея цікава, як і цікавий спосіб звалити всю відповідальність за майбутню кризу в Україні на опозицію. Проте навряд чи піде опозиція на такий крок за вигідних для Януковича умов, та якщо і піде, то я не думаю, що у такий відповідальний для нього рік він довірить уряд опозиційним силам. Такий варіант маловірогідний, Янукович потребуватиме цього року більшої концентрації влади у своїх силах, а не навпаки.

Російські впливи

Ще однією рисою сьогоднішньої команди Януковича є посилення в ній російських впливів.
Причому це здійснюється неявно, російські сфери впливу є неформальними.

Особливу увагу в цьому плані потрібно приділити двом постатям: Віктору Медведчуку та Вадиму Новинському.

Поворот у сторону Росії помітний не лише через зовнішньополітичні зв’язки. Специфіка наших відносин з Росією така, що зближення з нею досить часто призводить і до її втручання у нашу внутрішню політику.

15-мільярдний кредит Росією не може надаватися просто так, очевидно, що певні таємні умови цього є. Для їх реалізації Росії просто необхідні свої сфери впливу в Україні. Такою є ціна грабунку бюджету України, який зараз стоїть на межі колапсу.

мед

Віктор Медведчук

Поява Медведчука і Новинського відбулася в 2012 році. Якщо говорити про першого, то для нього це було повернення. Проте лише у 2013 році вони стали грати помітну роль, точніше до цього є підозри.

Кум Путіна Медведчук вже давно заполонив Україну своєю агітацією за Український вибір, яка проте не є дієвою. З часів свого повернення ніяких державних посад він не займав, проте це не означає, що він не має ніяких впливів.

За чутками, Медведчук часто зустрічається з Януковичем і навіть бере участь у засіданнях РНБО. Медведчука вважають причетним до боротьби з Майданом, зокрема проведенням масового терору його активістів. Не раз заявлялося про його причетність до так званих «ескадронів смерті», які нібито займаються викраденням активістів Євромайдану, зокрема лідера Автомайдану Дмитра Булатова. Про це можуть свідчити також слова останнього щодо особливого інтересу його викрадачів до організації поїздки до Медведчука. Очевидно, що колишній голова Адміністрації Президента Кучми не розкидувався просто так словами, коли говорив після цієї акції, що воювати він вміє.

Особа Новинського привертає увагу не лише своїми статками,а і перипетіями навколо громадянства. Його поява в українському політикумі явно не випадкова, а входження до парламенту — це більше, ніж просто отримання депутатської недоторканості. Свою недоторканість він міг мати спокійно і в Росії.

Вадим Новинський

Вадим Новинський

Отримав українське громадянство він прямим указом Януковича «за заслуги перед Україною». А потім вже у 2013-му на довиборах у Севастополі отримав ще й депутатський мандат. Довгий час він нічим не вирізнявся з-поміж депутатів. Проте вже з січневої сесії ВРУ 2014 року став помітним його вплив.

Багатьом кинулося в очі те, що саме Новинський (якщо не рахувати купу охоронців) супроводжував Януковича під час його візиту на засідання фракції Партії регіонів (саме тоді, коли голосували за закон про амністію). Потім Олег Ляшко на своєму Facebook підмітив, що на засіданні керівників фракцій у парламенті окрім Рибака та самого Ляшка (як представника безпартійних) був саме Новинський. Це дає підстави припускати, що він є таким собі «смотрящім» у парламенті. От лише смотрящим кого: Путіна чи Януковича — питання відкрите. Проте факт його недавнього громадянства Росії більш схиляє до першого варіанту.

Російські впливи найменш помітні, проте вони наявні і це очевидно виходячи з факту 15-мільярдного кредиту Путіна. Їх мережа значно ширша, ніж сфери впливу Медведчука та Новинського.

Передвиборні рокіровки

Так чи інакше, протягом наступного з гаком року будуть відбуватися передвиборчі перегони. Скоріш за все, вони відбудуться таки у березні 2015 року. Янукович природно буде намагатися зміцнити свої позиції і робитиме це всіма доступними методами. Дуже важливою в цьому плані буде команда, яка допомагатиме йому штурмувати президентську вершину, точніше її відстоювати. Особливо це набуває важливості в плані доволі низького рейтингу Януковича, хоч він і є поки найбільшим, проте лише в першому турі і то завдяки його безальтернативності на Сході та Півдні.

Очолюватиме кампанію Януковича вже неодноразово згадуваний Клюєв. Це ще один із аргументів до моєї тези, що ставка робитиметься на надійність.

Юрій Чмирь

Юрій Чмирь

Дуже вірогідно, що вагому роль у агіткампанії Януковича гратиме новий заступник голови АП Юрій Чмирь, який будучи губернатором Сумщини провів в області масштабну інформаційну кампанію «Нова Сумщина 2015″. Завдяки їй він забезпечив для себе хороший імідж в опозиційній області, а також навіть зміг підвищити рейтинг Партії регіонів у ній. Кампанія виявилася справді дуже сильною, тому дуже імовірно, що Чмирь матиме можливість зробити щось схоже вже у всеукраїнському масштабі.

У рамках підготовки до виборів будуть проводитися рокіровки на місцях у обл- та райдержадміністраціях, так як саме вони виступатимуть тим адмінресурсом, за рахунок яких Янукович забезпечуватиме свою перевагу на виборах.

Проте більша частина передвиборних перестановок у команді Януковича ще попереду, поки Майдан не дозволяє йому зосередитися на цьому векторі.

Замість висновку

Секрет успіху Януковича у його команді: там зібрані талановиті і, головне, вірні прибічники двічінесудимого. Проте вона змушена змінюватися: і через внутрішньокомандні обставини, і через обставини внутрішньополітичного життя, і через зовнішньополітичні впливи.
Поки Янукович має вірну гвардію своїх соратників, які здатні тримати в своїх лещатах абсолютну більшість регіоналів, він є могутнім. Втрата такої команди чи вихід з-під контролю регіоналів може стати крахом для нього. І тоді він буде розчавлений силами Майдану.

 


comments powered by HyperComments