О дивний новий світ. Інтернет-контроль Російської Федерації

о дивний новий світ

Типовий день типової молодої людини не проходить без “зависання” в Інтернеті. “Зависання” це може тривати від кількох хвилин до кількох годин, хтось проводить в Інтернеті чи не весь свій час, хтось зобов`язаний це робити у справах, студентам Інтернет необхідний для навчання, а хтось більшою мірою використовує глобальну мережу з метою розважитися. Усе це не так важливо, адже врешті, усі вони є користувачами всесвітньої павутини: не так вже й багато є людей (особливо з молоді), хто відмовився від Інтернету. Та і сенсу в цьому особливого немає: скільки б сміття не гуляло безмежними інформаційними просторами, все ж використовувати цей простір — це найшвидший та найзручніший спосіб дізнатися новини чи дістатися потрібної інформації у наш час.

Передісторія

Але повернемося до образу “типової молодої людини”. Не думаю, що для когось стане несподіванкою те, що більша частина молоді вже важко уявляє свій день без спілкування у соціальних мережах. Дійсно, що може бути простішим: одне повідомлення — і ти вже домовився про зустріч, дізнався про справи, привітав з днем народження, поділився думками (або знімком своєї вечері). Потрібна сторінка, акаунт чи блог — і ти в курсі усіх необхідних тобі новин, дивишся фільм, який так давно хотів побачити, і завантажуєш треки улюбленої групи. Twitter, Facebook, Instagram, Вконтакте, LiveJournal – обирай будь-яку і розважайся! Але в тім і справа, що обирай.

Так вийшло, що більшість моїх однолітків у свій час зареєструвалися Вконтакте і зараз, навіть попри нові акаунти, наприклад, на Facebook, продовжують “висіти” Вк. Що там казати, я і сама від них не відрізняюся. Уже не один раз мій батько жартував з мене, намагаючись відчепити мене від Вк, мовляв, “Що ви там в тому дитинстві забули? Вк — мережа для підлітків та терористів, переходьте вже остаточно у фейсбук. Тим паче нащо ви Росію так спонсуєте? Воно ж російське”. Я все відмахувалася від нього: з одного боку, він, звичайно, правий, але з іншого… Ті сотні “друзів” і контактів, десятки постійних переписок, групи та пабліки, до яких уже звик, відео і, святая святих — аудіозаписи. Переконана, що неабияка кількість користувачів Вконтакте залишаються ними переважно через цей величезний привілей — музика, музика, музика у майже необмеженому доступі, можливість слухати її онлайн та скачувати за необхідністю… Так я відмахувалася від усіх доводів, ховаючись за цією нехитрою аргументацією, до сьогодні, коли наштовхнулася на попередження СБУ в Інтернеті щодо російських мереж.

 У чому справа

“Об информации, информационных технологиях и защите информации» — так називається федеральний закон РФ, поправки до якого вступлять у дію уже з 1 серпня. Здавалося б, нас, громадян України, це ніяк не повинно обходити, але насправді, це залежить лише від нас самих.

Якщо одразу перейти до того, що саме цікавить нас, то, фактично, за цим законом Інтернет-портали зобов’язані зберігати інформацію про користувачів шість місяців і в разі запитів надавати її держорганам. Якщо інтернет-ресурси проігнорують ці вимоги, вони можуть бути заблоковані на підставі рішення суду або уповноваженого федерального органу виконавчої влади. Документ торкнеться і блогерів (завдяки чому широко відомий також як “закон про блогерів”), яких тепер контролюватимуть як ЗМІ (зокрема, блогери чи інші власники інтернет-ресурсів, чиї сторінки відвідує понад 3000 відвідувачів щодня, зобов`язані надати необхідну особисту інформацію відповідним державним органам). Закон входить до «антитерористичного» пакету, який був внесений до Держдуми групою депутатів на чолі з главою думського комітету з безпеки Іриною Яровою.

Закон, фактично, дає право ФСБ Росії на отримання практично всіх особистих даних користувачів Інтернет-ресурсів, зареєстрованих в Російській Федерації. Тобто ФСБ на законодавчому рівні отримує право втручатися в особисте життя не лише громадян Росії, а й іноземців, включно, звичайно, і з нами, українцями.

Логіни, електронні адреси користувачів, списки їх контактів, відомості про кількість, обсяг та адресатів переданих повідомлень власники поштових серверів, блог-хостингів, форумів і соціальних мереж будуть зобов’язані надавати на першу ж вимогу представників російських державних структур.

Служба безпеки України попереджає, що в умовах агресії Росії на території України, нові повноваження надають ФСБ можливість отримувати наявну в веб-середовищі інформацію про українських події і надалі використовувати її на шкоду інтересам національної безпеки. Також у СБУ попереджають всіх громадян, які стурбовані безпекою особистої інформації, і рекомендують утриматися від використання інтернет-ресурсів російської доменної зони, в першу чергу це стосується соціальних мереж та поштових скриньок.

Не найприємніша думка, звичайно, що російські органи хоча б в теорії зможуть на абсолютно законних підставах отримати доступ до моєї особистої інформації. Більше того, вона може в разі чого і використатися проти мене ж. Росією. Ну, ви зрозуміли усю гаму відчуттів від такої думки. Яроша ж уже за запитом Росії оголосили у розшук в Інтерполі? А чим я гірше за Яроша?

На завершення

П`яний сусід зверху п`є все більше і більше, тож особисто я краще посунуся від нього подалі і вам раджу того ж. Просто подумати: наші хлопці борються проти нього прямо зараз, а ми тим часом “зависаємо” на його ресурсах. Мало того, що так ми, виходить, підтримуємо його, ми ще й, крім цього, на відкритих долонях простягуємо йому своє особисте життя. Ні, дякую — це вже занадто.

Вирішувати, звичайно, кожному. Але я закликаю до того, щоб відмовитися від користування російськими платформами та соціальними мережами — Вконтакте, mail.ru, LiveLib, LiveInternet і так далі. Користуючись ними, ми підтримуємо країну-окупанта та даємо їй зброю проти нас самих. Тим паче, що не проблема знайти аналоги російським платформам, аж ніяк не гірші за них, більше того — кращі.

Післямова

Мене вже не дивують нові закони Російської Федерації, які Державна Дума приймає з якимсь нездоровим ентузіазмом. Мене не дивують їх зміст, швидкість, з якою їх затверджують, кількість людей, які їх підтримують… Єдине, що насправді змушує мене замислитися — це чому так сталося, що заборону на мережеву білизну в Росії було прийнято раніше, ніж нові умови користування мережею?

 

P. S. З 1 серпня 2014 року: “Почувствуй вкус нового дивного мира уже сегодня”.


comments powered by HyperComments

Oleksandr Kyrychenko
2014-07-27 01:17:55
це єдине, що мене там тримає
Микола Блсков
2014-07-27 11:18:14
Марино усе правильно написано - тілько тре ж говорити усю правду - масштаби діяльності NSA роблять усі дії РФ благеньким аматорством. Я не захищаю тут РФ - просто так сталося, що в умовах геополітичного протистояння США наш начебто союзник і згадувати про його діяльність не дуже законного характеру не дуже зара вигідно. РФ у цьому плані просто програє США тим, що методи набагато примітивніші от воно і кидається відразу в очі! Треба чітко розуміти, що кожен уряд просто хоче знати, що у його громадян на думці - і у цьому РФ нічим не гірша і не краща! Усе інше демонізація і засіб інформаційного протистояння.
Андрій Рудик
2014-07-27 11:50:56
Аналогічно!
Roman Kyrychenko
2014-07-27 12:02:38
До речі, персональні дані з Фейсбука теж зберігаються, навіть ті, що були стерті. Один хлопець навіть колись попросив фейсбук йому їх надіслати - дебела книженця вийшла. А взагалі треба боятися Гугла - він про нас знає все-все-все.
Микола Блсков
2014-07-27 12:22:19
Ну от - бачимо вершину айсберга у вигляді РФ, однак забуваємо про більш суттєві речі у вигляді діяльності іншої держави!
Marina Smahina
2014-07-27 12:29:34
ну, це ж не секрет, усі все знають :) просто дійсно - в Росії уже й не ховаються і не соромляться, а це вже зовсім якось неприємно..
Marina Smahina
2014-07-27 12:30:39
для мене не єдине, але доволі вагоме. звідти і всі вагання
Marina Smahina
2014-07-27 12:32:16
ну, і стаття була написана більше на емоціях: побачила - написала а от уже навіть сьогодні все трохи інакше сприймається - згадуються нюанси, з`являються сумніви
Микола Блсков
2014-07-27 12:34:31
От таке от сприйняття "Що ж проблема є, але будемо із нею жити далі", що настане після відкриттів і найбільше лякало Едварда Сноудена, якщо вірити останній книзі про нього Мда - жаль, що така сміливість однієї людини була заплямована протистоянням РФ і США - хоча в кінці кінців між ними різниця мінімальна! Я не збираюся бути критиком - просто не люблю однобокості!
Roman Kyrychenko
2014-07-27 12:55:58
я навіть знаю, у чому полягають ці сумніви :)
Roman Kyrychenko
2014-07-27 13:12:52
До речі, в цьому плані приведу, ще цікаву цитату Сергія Лещенка: "Фонд Наумана дав мені можливість взяти участь у Глобальному медіа форумі у Бонні #dw_gmf. На відкритті заходу виступає Матіас Дьопфнер, CEO найбільшої приватної німецької медіа-групи "Axel Springer". Я очікував чергової нудної промови, але натомість Дьопфнер каже про те, про що не особливо замислюєшся: "...91 відсотків пошуку в Німеччині іде через Гугл. Гугл, Фейсбук і Амазон контролюють світову скарбницю персональних даних. Це виглядає як безкоштовні сервіси, але насправді вони навзаєм забирають ваші дані та вашу поведіку. Тобто насправді люди в обмін на безкоштовні сервіси дають свою свободу. Ці персональні дані будуть новою нафтою в майбутньому - і питання в тому, хто буде нею володіти і що він з нею робитиме. І це політичне питання, а не економічне". Він цинічний, бо медіа для нього бізнес, але відвертий. Сьогодні група Шпрингера 67% прибутків отримує від цифрових сервісів. Понад 200 000 користувачів платять Шпрингеру від 5 до 15 евро на місяць за доступ до їхніх сервісів. Звичку людей до того, що все доступне в інтернеті безкоштовно, Дьопфнер відверто називає одним із ворогів журналістики. "Валюта інтернету - не гроші, а паблісіті. Але за паблісіті ви не купите навіть каву"
Roman Kyrychenko
2014-07-27 17:44:25
Може це смішно, але сьогодні Вконтакт упав