Реакція на #Євромайдан з боку Донецької області

akgzcx7rNlI

Донецькі – це слово-узагальнення. Чи відрізняється політичний світогляд в різних регіонах України, зокрема в «стереотипному» Донбасі? Події останніх тижнів викрили таке різне ставлення на одну дійсність.

З початку Євромайдану в се чекала, коли прийдуть новини про хоч-якісь студентські страйки з Донецького краю. Але тиша. Лише 27 листопада,у день анонсованого Всеукраїнського загального студентського страйку біля центрального входу Донецького національного університету зібралася невелика групка активістів з плакатом, але їх спроба закінчилася викликом міліції і адміністрації ВНЗа[1]. Євромітинг був, але максимальна кількість страйкуючих в центрі Донецьку у пам’ятника Т.Шевченку досягла 200 чоловік [3]. Навіть в Римі на Євромітинг прийшло людей більше – біля 300 [4].І це центр області, яка займає 1-ше місце за населенням (4,4 млн) і густотою в Україні (164,41 чел./км²)[2]. Відсутність реакції на дії уряду – теж реакція: згода і солідарність.

FqKvAvG3zLs

Мітинги і протести в Донецьку малочисельні

«Диму без вогню не буває», стереотипи про Донецьку область теж не виникають на пустому місці і події трьох останніх тижнів, які стали лакмусовим папірцем на перевірку монолітності українства, вкотре показали політичні уподобання населення Сходу. Зроблю застереження: я говорю не про окремих людей, бо, звісно, немало й тих, хто підтримує євроінтеграцію або мітинги після 30.11 проти насильства над страйкуючими. Є й ті, хто за «призупинення» заради економічного добробуту держави, але бачить майбутнє лише в європейському вимірі. Але чомусь для основної маси населення східних областей України (беру на розгляд Донецьку та Луганську області) характерною рисою є політична індиферентність, пасивне споглядання, необізнаність у тому, що відбувається. До резонансного розгону Євромайдану багато хто проявляв антипатію до страйкуючих, поширеними були чутки про проплаченість мітингів: «опозиція – 100 грн, Партія регіонів – 150 грн». Абсурд, бо хіба можливо проплатити таку величезну кількість людей, що вийшла за підписання Асоціації з Європейським Союзом? Нерозуміння виступів, закидання звинувачень типу: «вони самі не розуміють, за що стоять», невіра в силу колективної дії. Іноді підтримання союзу з Росією, посилаючись на «історичну спорідненість» та «братську допомогу». Їм важко пояснити необхідність євроінтеграції хоча б часто через їхнє фрагментарне знайомство з Європою через телебачення або інші джерела інформації. Зрештою, Сходу України ментально важко емансипуватися від Росії через довге перебування у її складі та безпосередню територіальну близькість.5u73j4Hx52s

Основна маса приїжджаючих на Майдан Незалежності нині – з Заходу України. Під Заходом традиційно береться на розгляд Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська область. Там ставлення до євромітингів викристалізувалося через призму іншого кольору. Серед почутого можна виділити декілька особливостей настроїв населення західних областей: високий рівень зацікавленості теперішніми подіями та небайдужість до майбутнього країни. На Заході України культурний вплив та безпосереднє спостереження сусідів дало свої плоди. Наприклад, невелике місто Калуш з населенням у 68 тисячпроголосили «містом без Януковича»[5], а в містах в Донецькій області, населення яких перевалює за 150-200 тис., ніяких акцій просто немає.

Чому так відбувається?

Регіональний характер, як і національний, теж формується історично, й можна визначити ті фактори, що спричинили його постання. Він тотожний із своєрідним способом життя, комплексом культурних вартостей, правилами поведінки та історичною системою інституцій, притаманні окремій території. На Донбасі неосвічені люди? Міф. Русифіковані? Правда. Не ідентифікують себе з Україною? Міф. Живуть і мислять зручним, звичним способом? Правда, але це природньо.

Виходить, що мова зновйде про територіальну дихотомію однієї країни? Практика показує, що регіональні особливості впливають на ставлення до політичних реалій. Що робити, щоб це подолати? Чи можна виховати молодь другого покоління незалежності народом дійсно однієї країни? За словами замісника директора Агентства моделювання ситуацій А.Голобуцького, 70 (!) % українців ніколи не виїжджали за межі своєї області [7].Вони знають Україну з телевізора, закордон – тим паче. Тому і дається взнаки регіональний характер.  Вихід – подолання невігластва, розширення рамок сприйняття хоча б своєї держави, проведення культурних обмінів в межах держави, бо в такі критичні моменти відкривається прірва між світоглядами. І, напевно, продовжувати стояти проти свавілля влади. На щастя, межі України не співпадають з географією електорату партії влади.

І на кінець треба сказати: кожен бачить те, що хоче бачити. Сподіваюсь, ми хочемо бачити себе єдиною країною і замість регіонального характеру треба виховувати єдину національну душу.

 

  1. http://censor.net.ua/photo_news/261158/bastuyuschih_studentov_v_donetske_uspokaivaet_militsiya_fotoreportaj
  2. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C
  3. http://novosti.dn.ua/details/213525/
  4. http://donbass.ua/news/world/2013/12/07/italjanskie-ukraincy-peredali-na-rodinu-tysjachu-evrofoto.html
  5. http://radio24.ua/news/showSingleNews.do?objectId=10083
  6. http://www.youtube.com/watch?v=9KOF8SuAHCc
  7. http://gazeta.ua/ru/articles/politics/_70-procentov-ukraincev-ne-vyezzhali-za-predely-svoej-oblasti-politolog/521846


comments powered by HyperComments

Lena Nikulyna
2013-12-08 00:22:13
Євромайдан дійсно консолідував Україну. Звісно, навіть серед моїх знайомих є люди з Донбасу, які вважають, що Донецьк досі "годує країну", а всі інші області протестують через те, що більше нічим зайнятись. Але, на щастя, такими совковими стереотипами мислять все менше "донецьких". Варто лише подивитися скільки на Майдані прапорів Донецьку та області.
Анастасия Руденко
2013-12-08 01:39:03
так, і дякувати Богові, що вони приїжджають. зрештою, молодь здатна сприймати теперішні події схвально, тому, сподіваюся, Донецька область і настроями буде достатньо інтегрована в загальноукраїнський простір )
Зенон Шуляк-Палагута
2013-12-08 02:50:31
Коли в 20-тисячному містечку на Київщині виходить втричі більше людей, ніж в обласному центрі 4,5-мільйонної області... Я не можу знайти причини для поваги того населення....