Реконструкція Донбасу

рек

Так чи інакше війна на Донбасі рано чи пізно закінчиться (і, я впевнений, на нашу користь) і перед Україною постане питання, як запобігти повторенню подібної ситуації там. Звісно, у першу чергу, висновки має зробити державний апарат України, особливо це стосується «силового блоку»: без абсолютного розладу армії, невідповідальності міліції у сепаратистів навіть за підтримки Росії було б мало шансів. Силовики були зобов’язані вжити заходів проти дій РФ, спрямованих на розвиток сепаратизму на Донбасі. Проте вони виявилися не в стані зробити це. За зізнанням уже екс в.о. президента України Турчинова на час появи «зелених чоловічків» під Слов’янськом в Україні було лише 400 боєздатних силовиків, усі інші (а їх у нас тисячі) не були в стані протидіяти сепаратистам (вони або саботували боротьбу, або не були підготовлені до неї).

Проте було б наївно говорити, що уся повнота вини за ситуацію на Донбасі (а ще раніше в Криму) лежить на силовиках. Не секрет, що на Донбасі були і є люди, які активно підтримали дії сепаратистів. І якщо на Донбасі не відбудуться позитивні зміни, то і в майбутньому там існуватиме дуже серйозна загроза сепаратизму.

На Донбасі історично склалися необхідні умови для розвитку сепаратизму, що ще й простимулювався дуже масивною допомогою нашого північного сусіда та добре розрісся на ґрунті абсолютного розкладу нашої армії. Тепер перед Україною стоїть завдання не просто викорінити сепаратизм на Донбасі, але й знищити фундамент, на якому він стоїть. Звісно, знищити Росію буде проблемно, але зробити конкретні кроки на Донбасі таки можна.

Коли в Сполучених Штатах Америки закінчилася громадянська війна (1865 рік), то на переможені рабовласницькі штати Півдня чекав довгий час так званої Реконструкції. Реконструкція Півдня в США позначилася комплексом заходів, спрямованих на протидію відновлення рабовласництва в південних штатах, що за своєю суттю передбачали відсторонення на деякий час частини населення від політичного життя. Звісно, Реконструкція Донбасу буде дещо іншою за своєю суттю і формою, ніж Реконструкція Півдня в США. Все ж у нас, слава Богу, не повномасштабна громадянська війна (але має місце потужний колабораціонізм) та і від Реконструкції ми маємо розраховувати більшого ефекту (в США Реконструкція була не зовсім вдалою: хоч рабовласництво було ліквідоване, проте темношкіре населення ще було змушене боротися за свої права до середини 60-х років ХХ століття).

Від Реконструкції Донбасу ми чекаємо не просто нормалізації життя там, приведення його до довоєнного стану, а дійсно якісних позитивних зрушень.

Що може зробити Донбас кращим?

1.      Глобальна чистка

У першу чергу, українська влада має звернути увагу на еліти Донбасу, які, на жаль, такими не є. Еліта – це цвіт, найкраще, але на Донбасі цю роль «цвіту» регіону зайняли кримінальні угрупування. І мова тут іде не лише про всім нам відомих януковичів, ахметових і подібних прихвостнів. На Донбасі вистачає і меншої мафії, яка, проте, дуже хоче отримати статус старших «колег». Керівні посади в ДНР та ЛНР обіймають або кремлівські маріонетки, або дрібні донбаські мафіозі, типу Губарєва. Доля таких людей має бути лише одна – ув’язнення на максимальний строк.

Проте цим чистка «еліти» краю не має обмежитись. Ось уже два десятиліття Донбас дарує Україні «цінні» управлінські кадри. Ми ці імена знаємо чудово, тому не буду зайвий раз їх перелічувати. Їх доля – аналогічна долі денеерівських вождів. Крім цього, на Донбасі вистачає кадрів, які не добралися до урядових вершин, проте дуже «просяться», щоб їх «відзначили». Весною цього року ми стали свідками масового колабораціонізму представників місцевої влади, насамперед членів «партії регіонів» та КПУ, чого лише одна Неля Штепа варта.  Я підкреслюю, таких людей має очікувати не просто люстрація (тобто відсторонення від можливості обіймати керівні посади), а суд і ніщо інше, їхні дії мають бути кваліфіковані як колабораціонізм.

Але «еліти» — це лише вершина айсберга, змінимо одну – прийде інша, для України важливо, щоб прийшла якісно інша еліта Донбасу. Для цього їй не варто зупинятися на очищенні Донбасу від криміналітету та колаборантів з Партії регіонів та КПУ.

Не просто покарання, а й реформування має чекати на міліцію Донбасу. Ми всі зараз можемо спостерігати картину: міліція Донбасу у кращому випадку не протидіє сепаратистам, у гіршому – з «колорадськими» стрічками на грудях підтримує їх дії. Звісно, факти підтримки мають бути зафіксовані, а винуватці – покарані. Проте ми всі чудово знаємо, що і в цілому по Україні міліція як інститут потребує реформування.

Не мають бути залишені без уваги факти підтримки сепаратистів священнослужителями. Священна ряса не має ховати людей від покарання. Церковні отці мають певну ідеологічну владу над простими людьми і дуже погано, якщо вони ще при цьому підтримують сепаратизм. Ми мали змогу спостерігати неодноразові факти підтримки Московським патріархатом дій сепаратистів, стояння священнослужителів на блок-постах.

2.      Ідеологічне оновлення

Але таких «еліт» у Донбасу, мабуть, не було б, якби не було населення, що погоджувалося з їх існуванням і пануванням над ними.

Донбас – центр українського пролетаріату. Населення регіону «знамените» в інших регіонах своїми політичними смаками, а тепер іще й своїми сепаратистськими нахилами. Попри стабільне голосування за «стабільність», страхи перед міфічними бендерівцями і українізаторами, решта України все одно прагне бачити Донбас у рамках єдиної країни.

В одній зі свої статей («Головний міф Української держави») я вже писав, що подібна ситуація на Донбасі викликана комплексом міфів, що існують в цьому регіоні у головах людей.

Донбас виявився дуже вразливим до такого явища як індоктринація населення, простіше кажучи, нав`язування «зверху» певних думок населенню, ідей, переконань. Ми ці думки добре знаємо: це і сумнозвісне «мы вас всех кормим», і віра в бандерівців, і страх перед українізаторами. Крім цього, Донбас дуже повільно прощається із «совком» (якщо взагалі це робить). Населення не хоче прощатися з радянським минулим: спробуй тут Леніна звалити.

Це все свідчить про необхідність ідеологічної переорієнтації Донбасу, а це вже зробити важче, ніж провести «чистку».

Як це зробити?

Звісно, із шахтарів Донбасу ти вмить інтелігентів не зробиш – хоча переорієнтація виробництва теж може бути виходом, але це вже питання до економістів, швидше.

Перше, що можна зробити – це створити україноорієнтовані (не україномовні) медіа Донбасу. На жаль, у нас є купа ЗМІ, які є масовими, проте займають у кращому випадку нейтральну позицію. Масової української газети чи популярного каналу на Донбасі немає.

Друге – ліквідувати російську гегемонію в медіа Донбасу. І тут справа не лише у відключенні російських каналів. Проросійської позиції притримуються багато ЗМІ Донбасу, особливо, якщо це ті, що належать представникам Партії регіонів.

Третє – це вжити заходів з ліквідації існуючих соціальних міфів Донбасу. Тут форми і методи можуть бути різними, головне, щоб був потрібний ефект. Дуже важливо переконати жителів Донбасу, що кожен годує сам себе, що немає ніякої насильницької українізації і злісних головорізів-бандерівців. Лише за таких умов ми зможемо жити в рамках єдиної країни, тоді, коли вона не буде розділена упередженнями та хибними уявленнями.

3.      Економічний розвиток регіону

Насправді, Донбас – занедбаний регіон. Він – джерело соціальних проблем.  Катастрофічна екологічна ситуація, погані умови життя, низькі зарплати  — це лише кілька з сотні проблем, які є на Донбасі. Проте це не означає, що Україна має кинути Донбас через це напризволяще, навпаки, регіон необхідно піднімати заради спільного добробуту. Те, що це регіон пролетаріату – провина економіки краю, яка вже давно нас не годує, а є лише тягарем для України. Така економічна занедбаність у великій мірі спричиняє появу такої безмежної кількості мафії у краї.

Підприємства у більшості є застарілими і працюють з перебоями. Якщо їх замінять новітні споруди, то існує велика ймовірність того, що покращиться і соціальна ситуація в регіоні.

Як це зробити? – питання до експертів, проте така необхідність існує. Успішний економічний розвиток регіону буде найкращою відповіддю України сепаратизму та окупантським діям Росії.

Резюмуючи

Реконструкція Донбасу можлива, але для цього потрібна політична воля вищого керівництва України, на жаль, уже не один раз її не вистачало у найвідповідальніші моменти української історії. Без неї цьогорічна ситуація на Донбасі ризикує повторитися у ще страшнішій формі. Маю надію, цього разу така воля буде.

 


comments powered by HyperComments

Katya Petruny
2014-07-19 21:33:17
ага, ще і посадити на потяги і відправити до рассєі відсотків тридцять дебілів
Bayan
2014-07-30 12:26:08
пока что реконструкцию Донбасса проводит реконструктор гиркин
Bayan
2014-07-30 12:27:43
идея депортации хорошая, но воплощена должна быть в мягкой форме людям просто надо дать понять, если они не хотят жить на Украине, их никто не держит, они, как свободные люди, имеют право на эмиграцию, Украина Россией не станет, поэтому им придётся выбирать или - или