Росія та ЄС підписують папери про розлучення

путін

Майже 80 відсотків населення Росії живе на захід від Уралу. Європа – це не просто ринок, це напрямок.

А все ж зараз повним ходом йде шлюборозлучний процес. Ознаки цього ми бачили уже тривалий час (задовго до України), але мало хто думав, що до цього все ж дійде. Росія не виявилася такою, якою її сподівалася побачити Європа. А нинішні лідери Росії вбачають Європу то дратуючою у своєму підході «усе має бути за правилами», то просто такою, що не має відношення до планів Росії відновити свій статус великої держави.

Це відбувається не через брак намагань, але вісім самітів у форматі ЄС-Росія, проведені за останні чотири роки, виглядають незграбними кроками.

Росія була розчарована західною непримиренністю з її відмовою поступитися дорогу у їх спільній прилеглій території, що на погляд Росії зовсім не є спільною.

ЄС зі своєю звичайною шизофренією сподівався, що десь в душі Володимира Путіна ховається міні-Горбачов-реформатор, але в той же час був збентежений тим, що сидів за одним столом з Росією, яка не визнає міжнародно визнані правила і норми поведінки.

Європа проігнорувала суперечності між його політикою і російськими реаліям. Чи то через наївність, чи то через навмисне нерозуміння, вона не в змозі визнати, що політика ЄС щодо доведення Росії до Європи принципово загрожує виживанню російського режиму.

У партнерства ЄС для модернізації, наприклад, Росія зайняла гроші і проігнорувала модернізацію.

Фінансування ЄС для НУО (неурядових організацій) та громадянського суспільства є похвальним, однак тільки розлютило Кремль, який розглядає розвиток громадянського суспільства як неявну загрозу своїй владі. Зовсім не дивно, що Кремль це присік. А Східне партнерство, похвальний за умови його двоєдиності проект, призначене для просування шести з інших пострадянських країн від Росії на Захід.

Мабуть, це робиться для репутації Заходу, що він її випробовує. Але це його ганьба, коли він дивується, що Росія реагує на це агресивно.

Часто кажуть, ніби Захід не має політики щодо Росії. Що ж, можливо, але принаймні була ідея — і ця ідея була для Росії такою ж, як і Захід як він є. Що не зрозумів Захід, так це те, якою загрозою це було для російської ідентичності, ї гордості і, перш за все, існуванню еліти. Це не виправдовує його.

Як і чому Європа зрозуміли Росію так неправильно? Частиною проблеми було те, що з 1991 року інтерес Заходу в Росії переважно концентрувався на тому, щоб заробити гроші. Росія, абсолютно новий ринок у майже 150 мільйонів людей, що прагнуть до західних товарів,- це  було занадто добре, щоб бути правдою.

Маленькі речі – такі, як цінності і верховенство права, були проігноровані в пошуках здорового прибутку. Політики були не впевнені, що робити з Росією в останні 20 років, але корпоративні інтереси знали точно, чого вони хочуть.

Другою проблемою підходу Європи є її переконання, що дипломатія завжди буде працювати, і що всі проблеми можуть бути вирішені тільки шляхом розмов. Ця проблема стоїть особливо гостро, коли досвідчені й підступні російські переговорники зустрічаються з європейськими інженю, які приїжджають з переговорів впевнені у тому, що досягли прогресу, коли насправді їх було обдурено.

І при цьому ці дипломати вчаться на своїх помилках. У багатьох країнах співробітники посольства оновлюються кожні три роки або близько того, і їх наступники потім повторіть ті ж помилки. Відмова від усвідомлення російської компетентності по всій Європі стала катастрофою для її здатності розуміти Москву.

Європейські лідери справляються так само погано. Більшість з них звинувачують у поганих відносинах з Росією незнання або некомпетентність своїх попередників, і егоїстично вважають, що їх адміністрація не така. Але протягом строку їх повноважень, вони врешті-решт розуміють, що «це не ми; це вони».

Але тоді вже надто пізно: президентство або пост прем’єр-міністра добігають завершення строку, або відносини вже деградували до точки неповернення. Європейські уряди змінилися. Путін і його поплічники залишилися стояти на повний зріст.

Остання криза та збитий MH17, можливо, змінили рівняння. Підприємства та бізнес-установи ЄС тільки-но починають розуміти, що відбувається, і це дозволяє Росії вільно вводити невизначеність у сфери інвестицій і торгівлі. Короткострокова жертва для довгострокової безпеки починає розглядатися як серйозний варіант.

Крім того, стало ясно, що Росія наразі загрожує життям західної Європи. На незаконне присвоєння земель незалежних країн, можливо, могли подивитися крізь пальці, як це було в 2008 році, і як це могло б бути у 2014 році. Але вбивство громадян ЄС, навіть ненавмисне, має більш прямий резонанс з населенням, від якого залежить влада західних лідерів. Нічого не робити – це вже морально і політично неприйнятно.

Так проходить розлучення. Кремль на даний момент це цілком влаштовує. Що стосується ЄС, то він підписує документи неохоче, можливо, розуміючи, що це він не впорався, або що його зрадили.

Географія Росії, щільність її населення»виток мізків» на захід та економічні потреби всередині говорять про те, що врешті-решт Росія повернеться назад до Європи.

Європа ще раз вітатиме її з розпростертими обіймами. Але якщо вона хоче уникнути повторення розчарування останніх двох десятиліть, вона повинна чекати, скільки б часу це не зайняло, поки цей президент і ця система не покинуть сцену.

Першоджерело: themoscowtimes.com


comments powered by HyperComments

Мітки: ,