Штрих-план

україна

Кожна революція, що зазнає поразки потім називається повстанням чи заколотом. Справжня суть революції полягає не в числі загиблих і в формальній зміні влади, але в реальних інституційних змінах в суспільному житті. Частина цих змін відбувається стихійно в силу довготривалих факторів, але значна частина регулюється директивно.

У 2004 р. революція не була завершеною, бо став можливим реванш найбільш реакційних сил. Тактичною метою має бути унеможливлення їхнього повторного приходу до влади, стратегічною – довготривалі та невідворотні зміни в державі. Редакція ініціює молодіжне та громадське обговорення проектів змін. На перший погляд може здатися, що в час вибухів гранат і пострілів це другорядне, проте цей погляд хибний, революція завершується терором, якщо керуватися принципом п’яних більшовиків-матросів «мы все уничтожим, а затем…». Наближається 200-ліття Шевченка, який писав про окрадену Україну, що в огні прокинулася. Важливо, щоби ці події були Хмельниччиною, а не Коліївщиною. Український народ демонструє велич пасіонарного подвигу, героїзм, мужність і стійкість – все те, що руйнує в пень, у корінь, у пух і прах наше міщансько-обиватильське світосприйняття. Тож ми сповнені віри, що народу вистачить мудрості перебудувати країну у разі перемоги революції. Не слід вважати, що ці програми мають писатися лише й виключно політика. Вони повинні писатися й громадським активом, обговорюватися й дискутуватися, контролюватися при виконанні. Тому ми запрошуємо до дискусії.

Мають бути перебудовані інститути. Було би наївно сподіватися на кількох сторінках вичерпно подати опис бажаних заходів та й ще й у всіх сферах (адже кожен із них потребує окремої ґрунтовної програми), проте стисло викласти їхню суть – можливо.

Ідеться про бажані заходи, а не про міру їх можливості. І про заходи максимально необхідні. Проте, народ який чинить спротив спробам консолідації диктатури потенційно здатен провести ці зміни. Конституційна реформа у поверненні редакції 2004 р. може бути лише тактичним кроком на якому не варто зациклювати свою увагу, а прагнути дивитися на ситуація більш повно.

Кров загиблих зобов’язує.

І. Реформа представницьких інститутів

Базова мета – встановлення зв’язку між делегованими посадовцями та виборцями.

—          відкриті передвиборчі партійні списки із обов’язковим декларуванням біографій і доходів кандидатів та членів їх сімей (формулювання того хто визначається як «члени сімей» законодавчо передбачені в Україні);

—          імперативний мандат, що передбачатиме втрату права представництва народним депутатом у разі неособистого голосуванні та передачі власної картки[1], у разі переходу депутата обраного за одним партійним списком у фракцію іншої партії (із збереженням місця за тою партією від якої він був обраний до парламенту) чи виходом із партії чи фракції за якою він був обраний;

—          звільнений мандат звільняється для кандидата, що ішов у списку від партії наступний, за відсутності такого кандидата – лишається незайнятим;

—          юридично обґрунтована процедура відкликання депутатів виборцями по мажоритарним округам та партійним спискам (для цього впровадження інституту «регіональних партійних списків», коли частини списків кандидатів від партій закріплюються за округами – «шотландська модель»);

—          розглянути можливість виконання вимоги референдуму 2000 р. про зменшення числа конституційного складу Верховної Ради до 300 депутатів (у разі її виконання, переглянути інші нормативно-правові акти пов’язані із процедурами парламентського голосуванням);

—          скасування маніпулятивного інституту одиничних перевиборів для депутатів із мажоритарних округів при складанні мандату;

—          надання меджлісу кримськотатарського народу державно визнаного юридичного статусу в репрезентації інтересів кримськотатарського народу в Україні та розробці стратегії розвитку етнокультурних прав на території Криму (створення двомовних шкіл з українською та кримськотатарською мовами викладання, надання земельних ділянок, залучення до адміністративних посад тощо).

ІІ. Антиавторитарні заходи

Базова мета – унеможливлення авторитарного реваншу в Україні.

—          розпуск ПР та КПУ разом із молодіжними сегментами як організацій існування яких несе загрозу для державного та народного суверенітету, територіальної цілісності України, прав та свобод громадян;

—          майно цих організацій має бути націоналізоване, а розпуск регулюватися окремим законом;

—          даний закон має також урегулювати принципи за якими визначається статус організацій, які несуть загрозу державному ладу та територіальній цілісності Україні, правам і свободам громадян у даній ситуації (що співпрацювали із карними органами чи надавали їм допомогу, «Луганська гвардія» тощо), які мають бути піддані аудиту та розпущені;

—          схвалення закону про люстрацію, який би передбачав для членів даних організацій обмеження в громадянських правах (виборчих – право обиратися та бути обраними у виборні органи державної влади, місцевого самоврядування, посадових прав – права займати державні посади всіх рангів у цивільних та військових установах, інших – право участі в політичних партіях і громадських організаціях);

—          це не виключає потреби окремих розслідувань злочинів партійних посадовців;

—          конституційний переворот 2010 р. кваліфікувати як державний переворот і всі закони, постанови Верховної Ради, Укази Президента, розпорядження Кабінету міністрів та окремих міністерств у період 2010-2014 р. р. визнати як такі, що втратили чинність – вони діють як тимчасові акти й кожен із них має пройти повторну процедуру розгляду й перезатвердження із збереженням тих, які є доцільними;

—          закон про люстрацію також має регулювати подібні обмеження для посадових осіб чия діяльність пов’язана з виконанням наказів про силовий розгін мирних протестів, репресій і провокацій проти мирних протестів, збирання відомостей про протестувальників, координування діяльності кримінальних репресивних елементів («тітушок»), реалізації конституційного перевороту 2010 р., заходи із закликання іноземних інтервентів на територію України та федералізації України;

—          мають бути відновлені слідства пов’язані з фальсифікацією президентських виборів 2004 р., парламентських виборів 2012 р.;

—          окрема кримінальна справа про спробу встановлення авторитарного режиму в Україні (куди мають бути об’єднані матеріли про політичні репресії 2013-2014 р. р. у всіх регіонах України, конституційний переворот, схвалення «законів 16 січня», відключення опозиційних телеканалів, тиск на бізнес та інші пов’язані події);

—          окрема кримінальна справа про розкрадання державної власності та підтримку корупційних схем з «відмивання» грошей.

IІІ. Нагальні заходи   

Базова мета – декриміналізація та деавторитаризація влади.

—          введення тимчасових посад генеральних контролерів (призначуваних урядом) і комісарів (від громадськості з числа активістів Євромадану) на місцях, які керуватимуть процедурами люстраційної перевірки[2] органів державної та місцевої влади, силових структур;

—          відсторонення керівників всіх силових структур на всіх рівнях на час люстраційної перевірки від посад, залучення до виконання обов’язків відставних офіцерів та офіцерів, які виявили вірність присязі та лояльність до громадських протестів;

—          створення відкритих контрольних громадських комісій у правоохоронних органах із числа правозахисних структур та спеціальних уповноважених від урядових структур щодо порушення чинного законодавства, посадової халатності, порушення прав людини, перевищення службових обов’язків при здійсненні функцій;

—          схвалення закону про повну переатестацію суддів  загальної юрисдикції по всій Україні в найближчий по революції час і складання ними тестів на вираженість громадянських та національних цінностей як обов’язкової умови в зайнятті посад.

ІV. Реформа судочинства та контрольних органів   

Базова мета – унезалежнення системи судоустрою від виконавчої та законодавчої влади в Україні, створення громадянської основи судочинства.

—          заміна порядку призначення членів Конституційного Суду України Верховною Радою та Президентом, на встановлення кваліфікаційних вимог і покрокової системи відбору за таємними іспитами кандидатів з яких всі члени суду мали би обиратися Всеукраїнським з’їздом суддів строково;

—          виборність суддів судів загальної юрисдикції першої ланки;

—          виведення Президента України як суб’єкта у процедурі призначення суддів судів загальної юрисдикції через таємні іспити та систему їх деперсоніфікованої перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів які формують перелік регіональних кандидатів з яких обираються судді судів загальної юрисдикції по адміністративно-територіальним одиницям строково із юридичною процедурою їх відкликання (як з боку Вищої ради юстиції, так і виборців);

—          виконавчі органи влади мають бути відсторонені від процесів призначення суддів, Вища кваліфікаційна комісія та Вища рада юстиції мають зберігати контролюючі та координуючі функції для забезпечення неупередженості, контролю за якістю знань тощо;

—          позбавлення прокуратури слідчих функцій (що вже законодавчо передбачено, але не реалізовано) і перенесення акценту на підтримку державного обвинувачення в суді та контрольних функцій;

—          поступове розширення участі присяжних колегій у кримінальних провадженнях (що вже передбачено законодавчо, але так і не було врегульовано), суворі етичні, освітні вимоги до відбору присяжних, ізольованість їх на час розгляду справ, періодичні ротації колегій присяжних, матеріальні гарантії та гарантії безпеки.

V. Реформа силових структур

Базова мета – унеможливлення перетворення силових структур на опору авторитарного режиму.

—          розпуск основної частини міліцейських спецпідрозділів із переведенням частини особового складу у підпорядкування Збройних Сил України при попередній люстраційній перевірці;

—          введення обов’язковості письмових наказів для правоохоронних органів на час здійснення функцій, мінімізація впливу інституту «усних наказів»;

—          припинення політики спрямованої на зростання числа внутрішніх військ і міліції та переадресацію витрат на користь Збройних Сил України;

—          створення Національної гвардії України з делегуванням права здійснення громадських арештів (у кризові періоди) на основі загонів народної самооборони Майдану на добровільній, рівній основі для чоловіків і жінок широкого вікового діапазону та за галузевою спеціалізацією;

—          створення при ній системи просвітницьких організацій для розвитку цінностей громадянського суспільства із залученням правозахисних, культурно-просвітніх ініціатив;

—          право участі в її заходах для молодих людей після одержання паспорту громадянина України;

—          головною метою Національної гвардії передбачити діяльність із розвитку та захисту громадянського суспільства в Україні;

—          до організаційної діяльності залучити досвідчених відставних офіцерів та актив громадських структур, що вияви стійкий опір спроба встановлення авторитарного режиму в Україні;

—          обов’язкові світоглядні тести на вираженість громадянських та національних цінностей для кандидатів у співробітники органів державної та місцевої влади, силових структур і спецслужб (постійні перегляди цих тестів, фахова розробка соціологами та соціальними психологами), анонімна та деперсоніфікована система перевірки;

—          обов’язкові внутрішні розслідування діяльності правоохоронних органів на місцях у період диктатури;

—          юридичне закріплення права громадян України чинити опір спробам повалення конституційного ладу в Україні, а також заходам, що несуть загрозу державному суверенітету та територіальній цілісності України.

VI. Соціально-економічні заходи

Базова вимога – необхідно відразу уникнути спокуси соціального популізму ніби по зміні влади буде жити легко й весело. Базовий принцип – громадянські права та політичні свободи на першому місці, економічні заходи більш довготривалі – на другому. Необхідно зрозуміти, що щорічне розкрадання з державного бюджету за експертними оцінками 3-5 млрд. доларів, неконтрольовані зовнішні позики та безсистемне втручання НБУ у фінансову систему України неминуче призвело до економічного спаду, економічна стагнація надалі неминуча незалежно від факту зміни влади. Демократичний уряд має діяти виважено й чесно перед громадянами, не забуваючи, що авторитарна влада із дискурсом «покращення» і постановкою на перше місце завдань «соціального та економічного» характеру буде діяти цілеспрямовано деструктивно, оскільки знає, що в даних умовах виконання подібних обіцянок неможливо. Тож їх і не варто давати. У суспільстві в якому людей вбивають на вулицях і викрадають з лікарень, ця чесність не має розчарувати.

Нагальні кроки:

—          ліквідація корупційних схем перепродажу газу та обмінних операцій може дати бюджету 3-5 млрд. доларів щороку[3];

—          введення жорсткої економії у витратах на органи державної влади, карної системи, у першу чергу чиновниках вищого рангу та суддях;

—          підняття пенсійного віку для співробітників карних органів;

—          скорочення штату державних чиновників по ревізії доцільної діяльності;

—          ревізія та продаж на відкритих аукціонах частини державних резиденцій;

—          заморожування мінімум на 1 рік підняття рівня соціальних виплат;

—          впровадження антиофшорного законодавства та ліквідація юридичних можливостей «податкової оптимізації» при заяві на обов’язкове поступове зменшення податків у майбутньому.

Довгострокові кроки:

—          перегляд тендерного законодавства з метою більшої об’єктивності та прозорості, долучати при тендерах у міністерствах та органах місцевої влади громадські наглядові ради з контролюючими функціями;

—          обов’язкова пенсійна реформа із переходом від солідарної до накопичувальної системи зі створенням персональних рахунків пенсіонерів із правом успадкування накопичених коштів у разі смерті особи, що не дожила до виходу на пенсію;

—          податкова реформа із впровадженням «податку на розкіш» (у прямому, а не переносному сенсі, тобто на яхти, будинки на понад, ніж два поверхи й відповідною кількістю кімнат й обстановкою, понад два авто в сім’ї тощо, а не на ноутбук, приміській будинок чи домашню бібліотеку), складного прогресивного податку на прибуток при вищому оподаткуванні крупного бізнесу;

—          спрощення системи реєстрації приватних підприємств і зменшення реєстраційних зборів;

—          спрощення системи реєстрації власності та створення єдиного державного банку даних із такими матеріалами;

—          поступове зменшення податків хоча би на 1% — Єдиний соціальний внесок і податок на додану вартість для підприємців;

—          розширення компетенції податкового контролю за державними чиновниками та підприємцями із співставлення реальної власності якою користуються та декларованими доходами;

—          припинення скуповування надлишкового газу з РФ;

—          у закупці енергоносіїв не допустити виникнення компаній-посередників;

—          реформувати систему державних грантів на дослідницьку діяльність зорієнтувавши їх на суспільно корисні проекти;

—          надалі спростити процедури реєстрацій і зменшити реєстраційні збори для заснування неурядових некомерційних дослідних громадських організацій.



[1] Можливе виключення не частіше 1-2 разів на рік за письмово оформленою заявою та поважною причиною пов’язаною із виконанням народним депутатом функцій за межами країни чи в регіоні на час голосування, за умови ознайомлення з текстом законопроекту, що має бути розглянутий.

[2] Перевірка має здійснюватися як комісіями громадських активістів із профільних громадських орагнізацій, так і спеціалістами самих цих установ, які не представляють даний регіон і на період 2010-2014 р. р. не перебували на керівних посадах в даних структурах. Як кадровий резерв необхідно розглядати відставників, осіб як підтвердили присягу на вірність українському народу, осіб, що відмовилися виконувати злочинні накази й склали свої обов’язки в період диктатури. Їх необхідно залучати до керівних посад різних рівнів.

[3] Небажання втратити цей бізнес найбільш імовірно і підштовхнув «сім’ю» відмовитися від євроасоціації.


comments powered by HyperComments

Любовь Малышева
2014-02-22 14:00:53
Есть некоторые годные идеи. Но несколько вещей я считаю нецелесообразными. 1) Базова мета – унеможливлення авторитарного реваншу в Україні. - розпуск ПР та КПУ разом із молодіжними сегментами як організацій існування яких несе загрозу для державного та народного суверенітету, територіальної цілісності України, прав та свобод громадян; - майно цих організацій має бути націоналізоване, а розпуск регулюватися окремим законом; Поступив подобным образом, мы всего лишь предоставим возможность установления авторитарной власти для других партий. Можно произвести временный роспуск, можно заставить провести смену кадров - но уничтожить самые крупные партии, представляющие интересы центристов и левых... О какой демократии можно говорить, если к власти будут допущены представители всего лишь части народа? 2) Введення обов’язковості письмових наказів для правоохоронних органів на час здійснення функцій, мінімізація впливу інституту «усних наказів»; Это палка о двух концах. С одной стороны - да, действительно, действия правоохранительных органов таким образом станут более подотчетны. С другой стороны - письменная волокита недопустима, когда необходимы быстрые и решительные действия. Ведь в обычное время правоохранительные органы для того и существуют, чтобы защищать граждан своей страны.
Tetiana Hrynko
2014-02-22 21:28:54
Странно называть КПУ - "левой" партией (многие левые были на Майдане, кстати сказать), так же как и ПР "центристской". Что показательно, даже на сайте Википедии нет ссылки на такую идентификацию. Партия, которая убивают своих людей, и формирует авторитарный режим – должна быть запрещена. Только так возможна демократия. Странно думать, что демократия не должна себя защищать (возьмите во внимание – юридическими методами, а не карательными), тем более от профессиональных убийц.
Андрій Рудик
2014-02-23 01:40:35
"Что показательно, даже на сайте Википедии нет ссылки на такую идентификацию." - тут якби треба Дюверже читати.