STRATFOR: Прогноз на 2015 рік (ситуація навколо України)

2015

2014 став роком, коли світ нарешті був виведений зі стану самозаспокоєння. Українське питання спровокувало неминучу конфронтацію між Росією з одного боку, та США і ЄС з іншого.

Ситуація на глобальному ринку енергоресурсів сприятиме деескалації конфлікту на Україні. Росія може довго триматися, не зважаючи на негативні тенденції у економіці, ніж більшість інших країн. Однак масштабне скорочення прибутків від енергоресурсів разом з наслідками санкцій є занадто важким тягарем навіть для Президента РФ Володимира Путіна, який намагається справитися з усе більш нестабільною ситуацією всередині Кремля. Росія зберігає важелі стосовно України у сфері енергетики. Також Москва може поліпшити ситуацію в замороженому конфлікті на Сході України для того, щоб схилити європейців до полегшення режиму санкцій. США не поступляться так просто, і продовжуватимуть нарощувати співпрацю у військовій сфері з державами по периметру колишнього СРСР. Однак при цьому офіційний Вашингтон матиме на увазі наслідки ескалації протистояння з Росією. Німеччина гратиме власну роль щодо стримування загострення конфлікту зі східним сусідом, однак головні проблеми перед Берліном стоятимуть у регіоні Західної Європи.

Колишній простір СРСР

Продовження протистояння між Росією і Заходом

Криза в Україні і подальше протистояння між Росією і Заходом було наслідком зіткнення двох геополітичних імперативів: російського імперативу щодо підтримання буферного простору на периферії колишнього СРСР – особливо це стосується України – для того, щоб почуватися у безпеці і проектувати силу, і імперативу США щодо попередження виникнення гегемона у Євразії.

У 2015 році протистояння між РФ і Заходом продовжуватиметься, але пройде деескалацію. РФ починає рік у невигідному становищі: не існує можливості для такого воєнного кроку, який би не спровокував більшу і потенційно більш руйнівну відповідь Заходу. Більше того, зважаючи на усе більш вразливу економіку, Президент РФ Володимир Путін має брати до уваги питання економічного виживання країни, і стабільності всередині керівництва, приймаючи будь-яке рішення щодо захисту інтересів РФ на просторі колишнього СРСР. Тому РФ не здійснюватиме масштабних військових кроків щодо України, замість цього триматиме конфлікт на сході України «замороженим» із можливістю відновлення економічних зав’язків і політичних контактів між контрольованими сепаратистами територіями із рештою країни. РФ також уникатиме серйозних військових дій з метою підриву прозахідних урядів Молдови і Грузії, однак продовжуватиме використовувати опозиційні групи, протести і наявну воєнну присутність у їх сепаратистських регіонах для продовження тиску на ці країни.

В той же час Захід, швидше за все, утримається від дій, які несуть у собі ризик довести РФ – величезну державу, яка має ядерну зброю – до межі. Європейці особливо не хочуть побачити крах Росії, зважаючи на потенційний вплив цього на ситуацію у їх економіці і сфері безпеки. За винятком будь-яких значних прорахунків з обох сторін, ЄС навряд чи посилить ті санкції, які мають негативний вплив на РФ, цього року. Чинні європейські санкції автоматично припиняться протягом року, а їх продовження вимагатиме згоди усіх 28 країн ЄС. Тому послаблення режиму санкцій є більш імовірним, ніж продовження чи посилення. РФ буде обережно слідкувати за графіком зняття санкцій і відповідно стримуватиме агресивну поведінку для того, щоб забезпечити достатню підтримку серед європейців для нейтралізації санкцій, не зважаючи на те, що Польща і країни Балтії боротимуться за підтримання економічного тиску.

У сфері безпеки НАТО навряд чи посилюватиме присутність у Центральній і Східній Європі окрім ротаційних навчань і уже запланованого розгортання елементів системи ПРО. В той же час Україна, Грузія і Молдова не будуть прийняті у НАТО, хоча США може збільшити двосторонню допомогу у сфері безпеки, включно з можливим спродажем зброї цим країнам. США також має можливість використання стратегічних систем озброєння, такі як ракети великої дальності і ядерні озброєння, що нанесе шкоду існуючим угодам епохи Холодної війни. Однак, такі погрози матимуть більше риторичний характер, оскільки Європа буде противитися розгортанню таких систем озброєння на континенті.

Росія протистоятиме економічним і політичним негараздам.

Санкції є лише частиною економічних проблем Росії. Низькі ціни на нафту і наслідки, які має протистояння із Заходом на інвестиційний клімат РФ, перетворять економічні питання на найбільший виклик для Кремля у 2015 році. Економічні проблеми посилюватимуть соціальний і політичний тиск на Кремль. Не беручи до уваги ринкову паніку, економіка РФ продовжуватиме зменшуватися у 2015 році, однак не піде так глибоко вниз, як це сталося у 1998 році.

Офіційно РФ ввійде у рецесію у 2015 році, коли інфляція зросте до двозначних показників, іноземні інвестиції залишатимуться незначними, а відтік капіталу великим. Із зменшенням цін на нафту, російський рубль продовжуватиме слабшати, а його вартість змінюватиметься хаотично. До того ж провідні російські енергетичні, банківські і промислові фірми матимуть обмежений доступ до кредитів і постануть перед необхідністю виплачувати борги.

Якщо виконуватиметься теперішній російський бюджет, який розраховувався по ціні на нафту у 80 доларів за барель, Росія може постати перед фінансовою кризою, якщо Кремль не проведе великих скорочень витрат чи скористається значною частиною валютних резервів. На грудень 2014 року у РФ було близько 400 млрд. доларів резервів, однак протиріччя щодо того, на що і як багато витрачати, лише підсилить протистояння в Кремлі. РФ буде змушена розставляти пріоритети у наданні фінансової допомоги багатьом стратегічним державним підприємствам і банкам, таким як Роснефть, НОВАТЕК, VTBБанк, Сбербанк. Соціальні витрати будуть головними для Москви, що намагається послабити соціальні наслідки від рецесії, такі як збільшення інфляції чи більший рівень безробіття, через субсидіювання цін на бензин чи встановлення максимального рівня цін на продукти харчування. Погана економічна ситуація швидше за все стимулюватиме протести по всій Росії, хоча уряд зможе впоратися із заворушеннями.

РФ нарощуватиме витрати на оборону цього року не значною мірою, однак відкладе виконання програми переозброєння до завершення 2015 року. Це дозволить Москві підтримувати військову присутність і проектувати силу на просторі колишнього СРСР. Однак довгострокова реформа воєнного сектору і сфери ВПК буде відкладена на деякий час.

В процесі протистояння із Заходом і в зв’язку з економічними проблемами загостряться протиріччя всередині кремлівської еліти щодо того, як протидіяти різноманітним кризам, перед якими стоїть країна. Занепад економіки означає, що кремлівська верхівка матиме менше грошей для своїх кланів і компаній. Більше того, Президент РФ Володимир Путін зіткнеться з посиленням тиску з боку багатьох олігархів, чиї компанії і статки зменшуються. Однак Кремль зосередить увагу значною мірою саме на еліті і на енергетичних і банківських компаніях, таких як Роснефть, НОВАТЕК, VTB Банк, Сбербанк, замість олігархів і приватного сектору. Зростання протистояння всередині еліти змусить Путіна витрачати більше часу на вирішення суперечок, однак протистояння зосередить увагу кланів один на одному, а не на російському лідерові, що дозволить Володимиру Путіну справитися із будь-яким можливим викликом для власного правління цього року.

Внутрішні виклики України

Подібно до РФ перед Україною стоятимуть значні економічні виклики цього року. Зменшення ВВП на 7,5% у 2014 році, і триваючий конфлікт з сепаратистами на Сході України, означають те, що офіційний Київ входить у новий 2015 рік зі значним економічним і фінансовим тягарем. Тим не менше, зовнішня фінансова допомога, швидше за все, допоможе утримати Україну на плаву цього року. МВФ і іноземні уряди виконуватимуть свої нинішні зобов’язання і нададуть Україні необхідну додаткову фінансову допомогу. Така допомога вимагатиме запровадження істотних нових заходів жорсткої економії, включно із скороченнями субсидій і соціальних витрат, що призведе до деяких протестів. Слабка економіка України і нестабільна політична ситуація дозволять РФ впливати на Україну у таких сферах як енергетика, торгівля і питання безпеки. Однак загалом Київ, скоріше за все, збереже економічну і політичну орієнтацію на Захід.

Україна також постане перед великими труднощами у сфері внутрішньодержавної безпеки, коли крайні праві і націоналістичні рухи намагатимуться чинити тиск на уряд шляхом протестів. Деякі озброєні рухи правого толку, які воювали на Східній Україні, залишатимуться активними по всій країні. З іншого боку, групи, яких підтримує Росія, здійснять атаки подібні до терористичних актів у таких містах як Харків, Одеса і Маріуполь. Однак ці атаки будуть обмежені у масштабі і ефективності.

В енергетичній сфері угода, яку Київ і Москва досягли наприкінці 2014 року щодо відновлення імпортуросійського природного газу, продовжить діяти у перших місяцях 2015 року з метою уникнення дефіциту енергії в зимовий період. Однак періодичні відключення можуть відбутися пізніше протягом року у процесі переговорів між двома сторонами щодо довгострокової угоди щодо ціни і постачання газу. Масштабне відключення, що може вдарити по Європі, є малоймовірним у 2015 році.

У сфері зовнішньої політики Україна робитиме кроки для подальшої інтеграції з ЄС в рамках Угоди про Асоціацію, також Київ намагатиметься посилити співпрацю з НАТО і з окремими арміями країн-членів НАТО. Однак повноправне членство України у ЄС і НАТО не розглядатиметься. Конфлікт низької інтенсивності з сепаратистами на Сході України продовжиться, однак Україна не намагатиметься воєнним шляхом відновити контроль над Кримом і самопроголошеними республіками на Донбасі.

Регіональні наслідки української кризи

Наслідки протистояння між Росією і Заходом щодо України будуть відчутними по всьому простору колишнього СРСР.

На тлі триваючих зусиль України, Молдови і Грузії зблизиться із Заходом, РФ 1 січня 2015 року започаткувала разом із Казахстаном, Білорусією і Вірменією Євразійський економічний союз, до якого Киргизія планує приєднатися протягом цього року. Ця ініціатива щодо інтеграції у економіці і сфері безпеки між РФ і цими країнами. Інші країни ЕАЕС відчують негативні наслідки економічної кризи у Росії у зв’язку із існуванням залежності від РФ і інтеграцію у сферах торгівлі, грошових переказів і валютних прив’язок. Тому економічна слабкість зробить більш вірогідними протести і соціальну нестабільність у цих країнах. Особливо Білорусія буде прагнути вибудовувати тісніші економічні зв’язки з ЄС, однак ця крана також підтримуватиме міцні зв’язки із РФ у військовій сфері і питаннях безпеки.

Країни Балтії подвоять свої зусилля щодо диверсифікації постачання енергії через створення регіональних інтерконекторів і через литовський LNG-термінал. Більший ступінь незалежності від поставок енергії з Росії дасть більше простору для маневру щодо Москви у політичних питаннях. НАТО підтримуватиме свої зобов’язання щодо країн Балтії шляхом ротації військових контингентів і проведенням навчань, але їх масштаби збільшуватися не будуть. Проросійські демонстрації і діяльність будуть турбувати уряди країн Балтії. Однак вони будуть лише фактором роздратування, а не серйозною загрозою для стабільності. 

У Грузії спостерігатиметься зростання політичної нестабільності, оскільки правляча коаліція «Грузинська мрія» переживатиме період посилення внутрішніх протиріч. Однак це не шкодитиме процесу інтеграції країни у ЄС і НАТО. Оскільки Росія буде більше зосереджена на внутрішньополітичних і економічних питаннях, тому це зменшить вірогідність її втручання у протистояння навколо Нагорного Карабаху. Внаслідок цього Азербайджан намагатиметься підірвати існуючий status quo у конфлікті з Вірменією, де загалом спостерігатиметься більша військова активність на лінії розмежування. І хоча можна очікувати зростання протистояння на кордоні двох країн, маловірогідним є повномасштабний військовий конфлікт, куди могли б бути залучені більш впливові регіональні гравці.

Поступове зростання напруженості було характерною рисою для Центральної Азії протягом декількох останніх років, але 2015 рік може стати часом загострення криз. У Таджикистані і Киргизії пройдуть вибори до парламентів. При цьому у цих країнах спостерігалася значна політична нестабільність і проблеми у сфері безпеки в останні роки. Однак мабуть найбільш важливою подією будуть вибори Президента Узбекистану, що пройдуть у березні 2015 року. В той же час країна перебуває в процесі передачі влади. Усі три вищезгадані країни відчують великі економічні труднощі, оскільки перекази від трудових мігрантів з Росії зменшаться. Цей фактор іще більше посилюватиме політичну і безпекову нестабільність у регіоні. Іще більше загострюватиме ситуацію у сфері безпеки у регіоні Центральної Азії ризик зростання активності терористичних угруповань внаслідок зменшення військової присутності США у Афганістані, а також можливе повернення до регіону бойовиків із театру воєнних дій у Іраку/Сирії.

У енергетичній сфері скасування проекту Південний Потік зробить пріоритетом для Росії і ЄС пошук альтернативи вищезгаданому проекту, адже обидва гравці прагнуть знайти обхідні маршрути постачання енергії в замін проблемному транзиту через Україну. Росія розбудовуватиме зв’язки у сфері енергетики із Туреччиною. В той же час країни ЄС будуть «загравати» із Азербайджаном і Туркменістаном із метою залучення цих країн до нових проектів у Південному газовому коридорі. При цьому Туркменістан, що пам’ятає про інтереси Росії, скоріш за все не братиме участь у жодному проекті цього року.

Європа

Європа, Україна і Росія

ЄС, будучи розділеною структурою через велике різноманіття прямо протилежних інтересів, залишатиметься значною мірою реактивним щодо подій на Україні і загалом до протистояння з РФ. НАТО продовжуватиме ротацію військових контингентів у Польщі і країнах Балтії. Але за винятком неочікуваних подій(таких як збиття малайзійського літака MH17 у 2014 році) ЄС навряд чи піде на загострення протистояння із Росією. Буде збережено існуючий режим санкцій протягом першої половини року, однак частині санкцій буде дозволено автоматично припиниться. Це відбудеться в середині 2015 року, коли настане час переглядати санкції. Якщо, звичайно, РФ буде демонструвати готовність до більшої співпраці.

І хоча ФРН продовжує ставити перед РФ жорстокі вимоги щодо кризи на Україні, обидві сторони зроблять пріоритетом збереження відкритими каналів комунікації. Не зважаючи на стурбованість Берліну, саме на Москві лежить відповідальність щодо реалізації перших кроків на шляху до деескалації. Існує велика ймовірність, що РФ зробить перші кроки. Тим самим Берлін отримає простір для маневру щодо підтримки припинення деяких санкцій всередині 2015 року. В той же час ФРН підтримуватиме багатосторонній міжнародний формат щодо надання фінансової допомоги Києву, при цьому примушуючи уряд України проводити структурні перетворення.

Джерело: STRATFOR


comments powered by HyperComments