Цінова політика гуртожитків КНУ: наближаємося до квартирних стандартів

студмістечко кну

З цього навчального року студенти КНУ імені Тараса Шевченка платять за гуртожиток вище встановленої планки. І це при тому, що умови життя в них кращими не стали, тим більше не стала кращою навчальна система. Ціни за «общаги» поступово наближаються до квартирних стандартів. На папері ситуація значно краща, але реалії говорять нам інше — про це і піде мова у цій статті.

 

«На канікулах тут жити ніхто не буде» — ось такі слова про гуртожиток  почули від свого замдекана студенти-соціологи КНУ імені Тараса Шевченка. А канікули, у зв’язку з просто феноменальною економією в студентів «Шеви» цей рік будуть особливо довгими – 4 місяці (два влітку і два взимку).

Якщо неможливість проживати в гуртожитку взимку пояснити ще якось можна: опалення будуть відключати, то обов’язкове виселення влітку виглядає не досить обґрунтованим. Точніше, взагалі необґрунтованим. Раніше залишитись можна було, влаштувавшись на роботу і принісши довідку (а старшокурсники навіть пам’ятають ті, часи, коли для цього взагалі нічого не було потрібно). При цьому влаштуватися на роботу потрібно за короткий строк між закінченням сесії (це десь 27 червня) та 1 липня, коли потрібно було обов’язково виселитись. Зараз так зробити не можна буде.

Мотивують таке виселення тим, що мов «нічого тут робити вам влітку». Це при тому, що всі студенти мають тут прописку! От уявімо ситуацію, коли влітку вибори, то де і як мають вони голосувати, якщо не можуть переночувати на місці власної приписки?

Але це дрібниці. Перші курси зазвичай мовчки погоджуються із такою практикою, бо більшість ще навіть не думає десь підробляти. А от старшим з цим важче. Взагалі, адміністрація дуже негативно ставиться до будь-яких підробітків студентів. Навіть дозволяє собі впевнено заявляти, що «якщо студент працює, то він не вчиться». Чомусь їй не відомо про те, що крім того, щоб навчатися, студенту треба ще і виживати. А виживати тепер стало складніше.

І знову про гуртожитки

Весь цинізм ситуації проявляється зараз через плату за гуртожитки. Початок нового навчального року «порадував» студентів суттєвим підвищенням плати за гуртожитки. Принаймні, в одному із них вона тепер становить 292 гривні. При цьому адміністрація університету гордиться тим, що у вузу найкращі і найдешевші гуртожитки на весь Київ. Про найкращі вона не бреше: порівняно з гуртожитками інших вузів умови тут гарні, попри те, що є певні відмінності між гуртожитками різних факультетів. А от ціна – питання тепер сумнівне. Торік вона становила близько 150 гривень, тепер суттєво зросла.

При цьому ціна не може бути вищою за 40% стипендії (документально зафіксовано, що це гранична плата за гуртожиток). Зараз плата якраз на такому рівні: 292 гривні – це 40% від звичайної стипендії розміром 730 гривень. Компенсувати плату можна за рахунок субсидії, проте профком, який би мав цим займатися, жодного разу не поінформував студентів про таку можливість (це при тому, що в ідеалі він би мав організовувати отримання пільги). Субсидія могла б відшкодувати частину плати (її можна отримувати, коли плата за гуртожиток перевищує 15% доходів).

Але це не все. Справа в тому, що планка у 40% зараз дуже легко перевищується. І винні в цьому вже згадані обов’язкові виселення на канікулах. Цей рік «виселяють» студентів фактично на 4 місяці. Отже, жити вони будуть в гуртожитку 8 місяців. Але платити зобов’язані за всі 12. Таким чином, по факту сплачуючи 3504 гривні за 8 місяців (офіційно за 12) студенти платять за місяць проживання 438 гривень, або 60% від звичайної місячної стипендії.

Так, адміністрація вам скаже, що ми ж стипендію отримаємо 12, а не 8 місяців, тому в абсолютних показниках дійсно вийде 40%, але насправді ми вимушені виділяти 40% свої мізерних доходів на вітер. Так, з цим посперечається адміністрація, бо, як люблять казати коменданти, ми 4 місяці платимо за те, «щоб місце в гуртожитку трималося». Ще цікаво, як місце буде «триматися» взимку, коли все відключать і там буде нереально комусь жити. Так, можна було б погодитися платити певні кошти, щоб воно «трималося», проте чомусь всі забувають, що в плату за гуртожиток також входить і комуналка, і кошти за роботу прибиральниць та вахтерів, послугами яких ми фізично не користуємося ці 4 місяці.  Отже, виходить, що тепер реальна плата за гуртожиток становить 60% стипендії, що порушує  наказ Міносвіти, Мінфіну та МОЗ № 284/423/173 від 28 березня 2011 року про встановлення граничної плати за гуртожиток у розмірі 40% від звичайної академічної стипендії. Звісно, де-юре нічого не порушено, але ми знаємо, як відбувається де-факто.

Ось тепер виникає парадокс: адміністрація, що проти раннього працевлаштування студентів (бо вчитися, гади, не будуть) робить усе можливе для того, щоб їм доводилося працювати (бо висіти на шиї у папки і мамки, при тому, що в них проблем також вистачає, в такому віці не хоче ніхто).

Нелегке життя в гуртожитках

При всій цій ситуації гуртожитки давно стали засобом певного адміністративного тиску на студентів: можна легко змусити студента не робити те-то те-то під загрозою виселення. Виселити – досить просто, дві догани і ти вільний. За що можна отримати догану? Та за будь-що в принципі, буває і таке, що і за те, чого не робив. Але найчастіше за безлад в кімнаті. При чому не важливо чий це безлад твій чи сусіда-алкоголіка, за яким ти ніколи не станеш прибирати. Але безлад – поняття доволі обширне, якщо антисанітарію на кухонному столі, який є не у всіх, можна таким вважати, то чи є безладом розкидані на столі книжки? Студент же навчається і має право на крапельку творчого безладу. А буває і таке, що речі просто нікуди дівати у 15 квадратних метрах і їх доводиться складувати просто в кутку.

Навіщо виселяти? Тут логіка радянська: щоб виконати план, тобто на папері заселити всіх. А всіх заселити зараз важко, зважаючи на розростання вузу при тій же кількості місць в гуртожитках.

Звісно, проблему можна вирішувати і радикально: заселяти в одну кімнату більше людей. Але це теж трохи дико. Чому? Бо за всесвітніми стандартами, якщо в одній кімнаті проживає 4 і більше людей, то це вже нетрі. Ось так колись ледь не найкращий 2 гуртожиток цей рік став «нетрями»: в їх 3-місні кімнати всунули ще одне ліжко і тепер вони 4-х місні. Але таких гуртожитків немало, їх навіть в масштабах всього Києва більшість.

І все це на фоні корупції, пов’язаної з гуртожитками. Так, не скрізь на цьому зробили бізнес, але прецеденти є: від заселення «лівих» осіб до хабарів за поселення в розмірі 1000 у.о. Так-так, не пійманий – не злодій, але всі про це знають. І навіть погоджуються з такими умовами.

Погоджуються, бо студенти дуже соціально незахищені, а працювати з першого курсу, щоб цю незахищеність компенсувати, фактично змоги не мають (нема гнучких графіків навчання, дуже ревниве ставлення адміністрації до працевлаштування). А за гуртожиток вони ладні триматися понад усе. І платити готові будуть більше, ніж 40% своєї стипендії  Просто більшості жити реально ніде.

У цій ситуації радує лише одне: втрата гуртожитку з часом стає не такою страшною, бо рівень реальної плати за гуртожиток наближається до рівня оплати за оренду квартири.

От порахуємо.

Зараз місячна плата з 3-х місної кімнати 1314 гривень (обрахунок по факту). Оренда квартири коштуватиме десь в 3 рази більше (плюс-мінус). Тобто якщо 3-є жителів одної кімнати вирішать з’їхати разом на квартиру, то платитимуть реально лише в 3 рази більше, ніж платять зараз за гуртожиток.

Той рік ситуація була інакша. В гуртожитку фактичне проживання складало 9 місяців (інші 3 виселяли). Платив 150 грн в місяць (200 фактично). З кімнати йшло 600 грн в місяць. Отже, оренда квартири коштувала десь в 6 разів більше. Суттєва зміна, чи не так?

Але ця калькуляція не враховувала інших деталей, як от квадратних метрів, умов, режиму. Якби ми врахували той факт, що в квартирі більше квадратних метрів, кращі умови (свій душ, туалет, кухня), кращий режим (можеш прийти будь-коли, а не до 00:00, як в гуртожитку, можеш привести заночувати друзів) та інші дрібниці, то ця різниця буде ще меншою.

Реалії такі, що жити в гуртожитках навіть «найкращого вузу країни» студентів змушує  фактично лише низька платоспроможність. А реальна гранична межа плати за гуртожиток становить вартість оренди квартири – до того, як вона досягне цієї межі, студенти справно платитимуть будь-яку ціну, бо іншого виходу нема.

У зв’язку з цим досить скептично сприймається анонсоване підвищення стипендії до рівня прожиткового мінімуму – це буде просто ще одна причина підняти ціну за гуртожиток і ніякої вигоди від цього студенти не отримають.

Попри наявність прописки студенти реально не живуть в своїх гуртожитках. Прописка лише дає студенту право гордо себе називати киянином і більше нічого.

P.S.

Слухаючи подібні бідкання, адміністрація дуже часто любить розказувати, що студенти за кордоном не забезпечуються гуртожитками, як ми. Але ж, вибачте, умови навчання та життя там сприяють тому, щоб студент міг винайняти житло, чого не можуть дозволити 90% українських спудеїв. Дозволити можуть лише, якщо мають заможних батьків, або працюють, а працювати і вчитися за умов таких навантажень та логіки навчального процесу, як у нас зараз, важко.


comments powered by HyperComments

Norsk venn
2014-10-04 09:58:49
Про студентів за кордоном. Зараз навчаюся в Норвегії. В університету є близько 6 гуртожитків з гарними умовами. Звісно, за красиві очі не заселяють - все у порядку черги. Ціну обговорювати не будемо - тут все геть по-іншому, починаючи із розмірів зарплат і закінчуючи можливими стипендіями.