Євразійські ілюзії. Міф про Євразійський Союз

Ілія Куса - 24.01.2015
путін і назарбаєв

В перший день 2015 року Росія, Білорусь та Казахстан запустили роботу Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) – торгового блоку, який, як сподівається Москва, знову зведе разом всі колишні радянські республіки. Та здається, що ця ініціатива приречена на провал. ЄАЕС – не більше ніж ілюзія, а до того ж ще й не переконлива.

Протягом останніх 20 років Росія намагалася реінтегрувати колишні радянські республіки на рівних засадах за прикладом Євросоюзу. Серед декількох невдалих спроб було й створення Співдружності незалежних держав (СНД), яка сьогодні є не функціональною організацією у складі Росії, Білорусі, України, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Таджикистану, Узбекистану, Киргизстану та Молдови. У 2010 році Росія вдалася до нової спроби та успішно створила митний союз із Білоруссю та Казахстаном, заклавши таким чином підвалини для створення майбутнього ЄАЕС. Із самого початку Москва висловлювала сподівання, що цей економічний союз врешті-решт вийде за рамки суто економічного та перейде в політичну площину.

Однак ідея універсальної, взаємовигідної інтеграції на рівних началах завжди була лише фасадом. Задовго до появи ЄАЕС було зрозуміло, що відмінності у рівні ВВП серед країн-учасників будуть грати на користь лише Росії, тоді як інші отримають другорядні ролі. До обвалу рубля у грудні 2014 року 87% ВВП та 83% населення ЄАЕС припадало саме на Росію. Для порівняння: найбільша економіка Європейського Союзу – Німеччина – має лише 15,8% від загального ВВП організації, а її населення становить всього 6% від населення ЄС. Навіть якщо у 2015 році справдяться найгірші сценарії для російської економіки (ВВП зменшиться до 8%, інфляція зросте до 20%, а відтік капіталу досягне 150 млрд. доларів), Росія все одно домінуватиме у ЄАЕС, володіючи трьома четвертими його економічної ваги.

Плавне втягування туди Вірменії, яка стала членом союзу 2 січня, майже нічого не змінило, оскільки ВВП країни становить всього 10 млрд. доларів (а це менше 1% від загального ВВП організації), а її населення складає шість мільйонів осіб (майже 2% від всього населення ЄАЕС). Крім того, заплановане на травень приєднання до Євразійського союзу Киргизстану – слабкої економіки, залежної в основному від реекспорту китайських продуктів до Казахстану та Росії – лише збільшить витрати всередині організації. Єдиним можливим способом для виживання ЄАЕС було б приєднання до нього України, однак Росія назавжди втратила цю можливість, анексувавши Крим.

Якщо поглянути з іншого боку, то Євразійському союзові бракує відповідних інституцій, завдяки яким стало б зрозуміло, наскільки малим є його економічний потенціал. Окрім пафосних зустрічей лідерів країн-членів, ніякого реального впровадження механізмів подальшої інтеграції не відбулося. Жодна із структур ЄАЕС – ні Євразійська економічна комісія (регуляторний орган союзу), ні звичайні суди – не мають важелів для впливу на політику організації чи на механізм прийняття рішень. На відміну від керівних органів ЄС, рішення яких є обов’язковими для виконання для всіх країн-членів, рішення органів Євразійського союзу носять лише рекомендаційний характер та не мають достатніх політичних важелів для їх реалізації.

Більше того, жодна з країн сьогодні не готова делегувати частину своїх повноважень наднаціональним органам, які обмежували б їх суверенітет. І навряд чи президент РФ Володимир Путін, який вбачає у ЄАЕС інструмент російської експансії, допустить якусь малу країну керувати такими органами. Таким чином, Євразійський союз продовжить грати фасадну роль потужного інтеграційного проекту за відсутності будь-яких реальних дій.  Крім того, важко собі уявити, щоб Білорусь чи Казахстан підтримали якісь рішення, що стосувалися б зміни їх національних економічних систем. Отже, у стратегічній перспективі, ЄАЕС стане тим, чим сьогодні є СНД – бездіяльною організацією із лише формально існуючими виконавчими органами.

Велика суперечка

Ілюзія політичного та економічного союзу, яку його учасники успішно зберігали протягом останніх трьох років, розвіялася із початком кризи в Україні. Росія покладала великі надії на підтримку своїх партнерів у конфлікті в Україні та протистоянні із Заходом. Однак ця ситуація породила глибоку кризу довіри серед членів ЄАЕС та винесла на поверхню всю правду про їх взаємовідносини.

За іронією долі, сьогоднішні розбіжності між учасниками Євразійського союзу були зумовлені їх діями назустріч економічній інтеграції. І Білорусь, і Казахстан мали намір зберігати нейтралітет у конфлікті. Хоча вони й висловлювали занепокоєність з приводу анексії Криму та військовими діями на Донбасі, вони не наважувалися стати на чийсь бік, усвідомлюючи, що Москву не зупинять ніякі суверенні кордони чи міжнародне право. Більше того, на відміну від Білорусі та Казахстану, Росія продемонструвала, що готова пожертвувати своїми економічними здобутками та внутрішньою стабільністю заради досягнення геополітичної мети.

Але обмін санкціями між РФ та Заходом все ж таки змусив Білорусь та Казахстан здійснити конкретні кроки. У відповідь на санкції з боку США та ЄС, Росія, без погодження зі своїми партнерами по митному союзу, ввела продовольчі обмеження на товари із Заходу, не зважаючи на те, що у митному союзі торгова політика однієї держави впливає на економіки інших держав-членів.

З огляду на це, і Білорусь, і Казахстан відмовилися приєднуватися до російських санкцій. Натомість, вони скористалися режимом вільної торгівлі з РФ та розпочали контрабандне ввезення до Росії польських яблук, французького сиру та німецького м’яса, отримуючи при цьому великі прибутки. Нещодавно Москва прикрила одну з таких оборудок, яка полягала у провезенні європейських товарів з Білорусі до Казахстану через територію РФ. Однак жодна вантажівка так і не дісталася Казахстану, загубившись десь у глибині Росії.

У зв’язку з цим, минулого місяця Росія відновила контроль над російсько-білоруським кордоном та заборонила перевезення товарів, нівелюючи таким чином основне завдання митного союзу: вільне пересування товарів. Крім того, Кремль вніс до «чорного списку» ряд білоруських компаній-виробників, які займалися контрабандою заборонених товарів з ЄС. У відповідь на це, президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав політику Росії «дурною та безглуздою»  і виступив за «нормалізацію відносин із Заходом», яку він запропонував почати з лібералізації візового режиму.

Але й на цьому негаразди митного союзу не завершилися. Обвал рубля призвів до здешевіння російських товарів, а отже – до зростання попиту на них на білоруському і казахському ринках. В таких умовах Білорусь та Казахстан мають вдатися до політики протекціонізму, аби захисти своїх національних виробників, а такий крок був би ще болючішим ударом по ЄАЕС.

Варто також зазначити, що загальне погіршення економічної ситуації в Росії серйозно перелякало її союзників по ЄАЕС. У своїй новорічній промові президент Путін заявив, що Росія не змінюватиме своєї політики відносно Заходу. Але жоден з членів Євразійського союзу не бажає йти на дно за своїм російським сусідом. Чим гіршою стає економічна ситуація в Росії, тим більшим буде поворот її союзників у бік Заходу.

Насправді, офіційні Мінськ та Астана вже почали опрацьовувати цей варіант. Минулого місяця і Лукашенко, і Назарбаєв здійснили візити до Києва, у ході яких заявили про готовність підтримувати дружні відносини з новою українською владою та Заходом в цілому. Казахстан погодився постачати вугілля в Україну зі свого Екібастузького вугільного родовища та відновити двосторонню співпрацю у військовій сфері. А в Білорусі заявили, що готові «виконати будь-яку забаганку Києва за один день».

Ці події не означають, що Євразійський союз найближчим часом зникне. Поки Лукашенко, Назарбаєв та Путін залишаються при владі, вони й надалі гратимуть за правилами останнього. Але за відсутності реальних інститутів та можливостей для рівної співпраці, ЄАЕС перестане існувати як тільки один з цих лідерів піде з посади. Іншими словами, Євразійський союз дуже нагадує російську демократію: всі очікують на її появу, іноді вона подає ознаки життя, але в реальності залишається ілюзією.

Джерело: «Foreign Affairs»


comments powered by HyperComments