Євромайдан та права ідеологія

Харизматичний козак на Євромайдані

Євромайдан має дуже багато прихильників серед правих, права ідеологія з окремими варіаціями стала ідеологією Євромайдану.

 

 

 

 

 

 

Ще декілька тижнів тому, блукаючи у мережі Вконтакті я натрапив на одну дуже забавну, проте і дуже показову картинку. Ось вона:

відмінність українських націоналістів від європейських

Відмінність українських націоналістів від європейських

Вона досить чітко свідчить про особливості націоналізму в Україні, у той же час окреслює і його проблеми. Доволі цікава тенденція, але націоналістичним силам в Україні і справді досить близькі ідеї євроінтеграції, попри те, що в принципі ці ідеї суперечать самій націоналістичній ідеології. Хоч і в націоналістичних програмах їм надається україноцентристське забарвлення. Наприклад, у програмі ВО Свобода можна прочитати наступне: «Визначити європейський україноцентризм стратегічним курсом Держави, згідно з яким Україна прагне стати не лише географічним, але й геополітичним центром Європи… Розпочати реальні, а не декларативні дії, які уможливлюють інтеграцію України до європейських структур безпеки…»  Проте, саме декларування, у першу чергу публічне, на людях, ідеї євроінтеграції є показовим.

Останні події підтвердили цю думку: праві найактивніше підтримали протестні рухи, пов’язані із непідписанням Україною Договору про Асоціацію з Європейським Союзом.

Чому і як так сталося, і які можливі наслідки цього, спробуємо дати відповідь у цьому матеріалі.

Євромайдан і праві

Типова картина останніх днів: іде купа народу із українськими прапорами та  стягами ЄС і скандує щось на кшталт «Слава Україні! — Героям Слава! — Слава нації! — Смерть ворогам! — Україна! — Понад усе!»; чи, наприклад, дуже популярними у середовищі прихильників євроінтеграції стали стрибки під вигуки «Хто не скаче, той москаль». Під час недільного протесту було дуже багато жовто-синіх свободівських та  червоно-чорних оунівських прапорів, дивно, але навіть УНА-УНСО було видно на протесті.

Очевидно, що щось таки змінилося в українській ідеологічній сфері. Але чи це зміни у суспільстві, чи зміни в самому правому русі?

Навіть зараз, переглядаючи енциклопедичні довідки про праві партії чи навіть краще програми правих партій, можна помітити яскраві ізоляціоністські гасла чи ідеї.

Найбільша із сучасних яскраво виражених правих сил ВО Свобода тривалий час стояла на антизахідницьких позиціях, проте, так було до лютого 2013 року, коли їх лідер Олег Тягнибок виступив із наступною заявою: «Ми – європейськи орієнтована партія. Наш шлях – європейська інтеграція. Ми хочемо зберегти національну ідентичність та інтегруватися в європейське співтовариство, – заявив він на початку виступу. – Хоча ми розуміємо реалії і знаємо, що Європа не захоче додати Україну у свою систему доти, доки ситуація в країні не зміниться».

Цей різкий поворот в ідеології правих помітним став якраз зараз.

Причини

Теоретично причини цієї тенденції можуть бути наступними:

1) На парламентських виборах 2012 року 12% голосів отримала ВО Свобода. Більша частина виборців Свободи виступає за євроінтеграцію. Отже, щоб тепер закріпити свій електорат, вона мусила у відповідності до поглядів своїх виборців змінювати свої погляди щодо євроінтеграції.

2) Еволюція правої ідеології. Після того, як зазнала краху Наша Україна, дуже вигідний націонал-демократичний сектор залишився фактично пустим. Зараз його може зайняти Свобода, дерадикалізувавши свою ідеологію. Елементом цього є ставлення до євроінтеграції.

3) Вплив колег по опозиції. УДАР та Батьківщина, які є партнерами Свободи по опозиції, активно підтримують євроінтеграційний курс, тому Свобода просто вимушена була змінити свою позицію щодо Європи, аби не стояти осторонь своїх опозиційних колег.

Проте не варто забувати, що права ідеологія — це не лише Свобода, навіть не лише праві партії. Права ідеологія в Україні успішно функціонує і без партій, це проявляється у поглядах і мисленні самих людей. Багато правоорієнтованих громадян на виборах схильні віддавати свої голоси за центристські сили, наприклад, Батьківщину чи УДАР. У цьому плані можна виділити наступну причину проєвропейських орієнтацій правих:

4) Євроінтеграція — це (у свідомості багатьох громадян) протилежність міцних зв’язків з Росією, на які так болісно схильні реагувати праві. Націоналізм в Україні (це підтверджує багато аналітиків і це помітно неозброєним оком) має яскраво виражену антиросійську спрямованість. Євроінтеграція — це альтернатива промосковському курсу. Для націоналістів досить притаманне правило «хто ворог нашого ворога — той наш друг».

5) Тенденційність. Євроінтеграція стала трендом в опозиційних сил, праві мають на це зважати. Для підтримки свого рейтингу Свобода просто змушена підтримувати євроінтеграційний курс.

Можливі наслідки

Їх всього три:

1) Перегрупування сил на правому фланзі українського політикуму, утвердження Свободи на позиціях націонал-демократії. Зміщення її на більш помірковані позиції.

2) Маргіналізація Свободи у зв’язку з несприйняттям силою ідей євроінтеграції.

3) Радикалізація мас. Простіше кажучи, оборотний вплив правиці на маси: не маса зі своєю ідеєю євроінтеграції зробить правих поміркованішими, а навпаки — праві зроблять маси радикальнішими.

Замість висновку

Однозначного висновку тут зробити не можна (окрім того, що можна сміливо казати, що в правій ідеології щось таки змінилося!), так як це стане ясно не так скоро, уже ближче до президентських виборів, так як прихильність до євроінтеграції — це тенденційність, такий собі мейнстрім.

Хочеться вірити, що наслідком буде саме перехід Свободи на більш помірковані позиції, так як націонал-демократія — найпотужніша за своїм потенціалом ідеологія в Україні.


comments powered by HyperComments

Андрій Рудик
2013-11-29 23:36:15
На зображенні - мадяри. З ними все й так зрозуміло. Вони дуже часто "плюють" на ЄС. А націоналізм - поліморфна ідеологія, тому тут нічого дивного)